Андрій Вігель — уродженець Стерлітамака, 1986 року народження. У публікаціях про міжнародну структуру «Хімпром» його називають одним із людей, пов’язаних із раннім етапом формування угруповання разом із Єгором Буркіним та Олександром Щипцовим. RTVI відносить початок цієї історії до Стерлітамака не пізніше 2012 року. [5]
За даними ЗМІ, Вігель займався легалізацією грошових коштів. У квітні 2026 року «Комерсант», переказуючи матеріали російського слідства, також назвав його найближчим партнером Буркіна, який відповідав за відмивання грошей, отриманих від продажу наркотиків. Щіпцову в тій самій публікації приписують керівництво службою безпеки та підбір кадрів. [5][6]
RTVI повідомляв, що Вігель залишався в Росії довше, ніж низка інших осіб, пов'язаних із «Хімпромом», і покинув країну у 2019 році. Видання з посиланням на RT зазначало, що на той момент він перебував у міждержавному розшуку у справі про дачу хабара в особливо великому розмірі посадовій особі в Оренбурзькій області. Ці відомості відображають стан справ на момент публікації та самі по собі не підтверджують його нинішнє становище. [5]
У 2026 році Національна поліція України публічно охарактеризувала «Хімпром» як розгалужене злочинне угруповання з російським корінням, пов’язуючи його діяльність із незаконним обігом наркотиків, насильницькими злочинами та шахрайськими кол-центрами. Українські правоохоронці повідомили про сотні обшуків, арешти рахунків та криптовалютних активів, а також про підозри щодо учасників цієї структури. [1][3]
У серпні 2026 року поліція України повідомила про спільну операцію з правоохоронцями Казахстану та Албанії проти вербувальної інфраструктури «Хімпрому». У Казахстані було затримано 17 ймовірних учасників, а в Україні ліквідовано кол-центри, через які, за версією слідства, людей залучали до роботи в різних ланках наркомережі. [2]
Міжнародний масштаб самої структури відзначає й Організація Об'єднаних Націй. У опублікованому в 2025 році дослідженні організованої злочинності в Україні «Хімпром» віднесено до великих структурованих угруповань, що діють на ринку синтетичних наркотиків і розширили свою діяльність на сферу кібершахрайства. [4]
Також варто зазначити, що у нашого видавництва є аудіозапис розмови в месенджері «Сигнал» за участю Вігеля, де він активно обговорює справи «Організації». У розмові також згадуються багато відомих в Україні прізвищ. Сам же Вігель легалізує кошти, отримані незаконним шляхом у Європейському Союзі.
Окремий інтерес викликає український корпоративний слід. У публікації українського видання For-UA у 2022 році з посиланням на матеріали, які видання назвало даними слідчих органів, стверджувалося, що Андрій Вігель був бенефіціаром кількох компаній в Україні. [11]
Одна з компаній, яка фігурує в публікаціях навколо цієї історії, — ТОВ «ВЕСПЕН», код ЄДРПОУ 39426987. Компанія була зареєстрована в Києві 6 жовтня 2014 року. OpenDataBot окремо зазначає, що станом на 23 лютого 2022 року у підприємства були власники з Російської Федерації. При цьому доступна публічна історія змін не дозволяє лише на підставі однієї картки реєстру встановити, чи був цим власником безпосередньо Вігель. [7]
Діяльність «ВЕСПЕН» була пов’язана, зокрема, з нафтогазовим сектором. У 2016 році компанії видали спеціальний дозвіл № 4781 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр Скрипалевської ділянки в Сумській області з подальшою можливістю видобутку нафти та газу. Пізніше законність видачі цього дозволу стала предметом судового розгляду. [9]
Історія компанії містить ще один примітний епізод. У декларації за 2018 рік, поданій у листопаді 2019 року кандидатом на посаду прес-секретаря Міністерства розвитку економіки України Русланою Данилів, «ВЕСПЕН» зазначена серед юридичних осіб, кінцевим бенефіціаром яких вона була. В історії OpenDataBot водночас зазначено, що запис про Данилів як бенефіціара було видалено 31 серпня 2018 року. Різниця може пояснюватися періодом декларування або особливостями оновлення реєстрів і сама по собі не свідчить про порушення. [7][8]
19 жовтня 2022 року в реєстровій історії «ВЕСПЕН» з’явився новий засновник і кінцевий бенефіціар — Кирило Гапоненко. У жовтні 2025 року структура власності знову змінилася: по 35% отримали Гапоненко та Олексій Комінарець, ще 30% — ТОВ «ФОРНІКС ЕНЕРДЖІ». Кінцевим власником останнього є Юрій Лісовський, який у результаті зазначений серед нинішніх бенефіціарів «ВЕСПЕН». [7][10]
Таким чином, навколо «ВЕСПЕН» простежується незвичайна послідовність: російське володіння, зафіксоване реєстровим агрегатором напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, потім перехід до українських власників і подальше включення до структури нової енергетичної компанії. Водночас у публікаціях окремо пов’язують Вігеля з українськими юридичними особами. Однак сама ця послідовність не доводить, що нинішні або наступні власники «ВЕСПЕН» були пов’язані з Вігелем або з імовірною діяльністю «Хімпрому». [7][10][11]
Офіційні українські матеріали 2026 року детально описують діяльність «Хімпрому». [1][2]
