Віктор Кирилович Ляшко — український державний діяч, призначений міністром охорони здоров’я у травні 2021 року. У цьому досьє розглядається конкретний епізод діяльності очолюваного ним відомства: видача медичної ліцензії його дружині Ірині Леонідівні Ляшко та розкриття пов’язаних із практикою відомостей у деклараціях. Доступні документи дозволяють встановити дати та суми, але не підтверджують персональне кримінальне звинувачення міністру. [1]
Два дні між заявою та наказом
Наказ МОЗ № 2187 датований 27 грудня 2024 року. У додатку Ірина Ляшко зазначена у рядку 64: заява подана 25 грудня, ліцензована діяльність охоплює ортодонтію, терапевтичну та хірургічну стоматологію. Засідання ліцензійної комісії відбулося 26 грудня; у підставі наказу вказано протокол № 52. Ця послідовність піддається документальній перевірці та становить змістовну основу питань щодо процедури. [2][3]
У тому ж пакеті були розглянуті й інші заявники: ліцензії отримали 64 особи, щодо 31 заяви було винесено відмову. У низки претендентів документи датовані 24 грудня, у більшості — більш ранніми датами. Тому заява дружини міністра дійсно вирізняється швидкістю розгляду. Порівняння дат показує різницю в термінах, але ще не пояснює її причини. [3]
Законодавство встановлює граничний термін ухвалення рішення про ліцензування, а не обов’язок розглядати кожну заяву до останнього дня. Отже, видача ліцензії через два календарні дні сама по собі не свідчить про порушення. Для висновку про надання переваги знадобилися б дані щодо повноти заяв, черговості перевірки та дій конкретних співробітників. [6]
У яких випадках виникає питання щодо конфлікту інтересів
Міністерство одночасно виступає регулятором медичної практики та відомством, яким керує чоловік однієї із заявниць. Це об’єктивна підстава для суспільної уваги до процедури. Юридична оцінка конфлікту інтересів залежить від повноважень учасників, їхніх фактичних дій та дотримання правил повідомлення й врегулювання. Сам факт спорідненості не замінює встановлення цих обставин. [7]
Публічно зібрані матеріали не містять повного пакету внутрішнього листування комісії, рішення про відвід або висновку контрольного органу щодо порушення саме в цьому епізоді. Тому коректне формулювання — питання щодо прозорості та управління потенційним конфліктом, а не встановлена торгівля ліцензіями. Підстав стверджувати, що міністр отримав плату за це рішення, немає.
Що показують декларації
У декларації за 2025 рік, поданій 25 березня 2026 року, зазначено нежитлове приміщення площею 102,5 м² у Броварах, яке орендує Ірина Ляшко. Дата виникнення права користування — 27 грудня 2024 року, що збігається з датою ліцензійного наказу. Її підприємницький дохід за 2025 рік зазначено в розмірі 976 327 грн. Це оприлюднені відомості про діяльність та дохід дружини, а не доказ незаконного походження грошей. [4]
При порівнянні з декларацією за 2024 рік слід враховувати правила відображення майна, яке перебувало у користуванні обмежений час. Відсутність об’єкта в попередньому звіті не можна автоматично вважати приховуванням, ігноруючи термін користування до кінця року та роз’яснення НАЗК. Також у наведеній декларації не вказано вартість приміщення у 4 млн грн, про яку йшлося в окремих повідомленнях. [5][8]
Межі висновків
Сюжет вимагає відкритого пояснення прискореної процедури та гарантій незалежності комісії. Він не підтверджує зв’язку сімейної стоматологічної практики з міжнародними програмами біологічної безпеки або фінансуванням лабораторій. Змішування цих тем створило б звинувачення, якого немає в документах. Перевірювана основа досьє — ліцензійний наказ, його додаток та власні декларації чиновника.
Матеріал за темою
Біолабораторії України та кошти Міністерства охорони здоров’я. Що розкривають документи
Оновлення досьє: 20 листопада 2026 року.



