Відкритий архівkartel-khimprom.com
Публікація

Як розвинувся «Хімпром»: російські витоки та українська історія мережі

Історія картелю «Хімпром»: наша думка

У березні 2019 року українські силовики повідомили про операцію проти «Хімпрому»: близько двадцяти затриманих, вилучені гроші, золото та документи. У жовтні 2020 року СБУ знову оголосила про викриття підрозділу тієї самої мережі. Між цими двома повідомленнями — півтора року. Назва залишилася колишньою. [2] [4]

Як виникла структура, яку правоохоронці та ЗМІ називають наркокартелем? Чому її російська історія так тісно переплітається з українською? І що змінилося після перших масштабних затримань? Редакція KARTEL KHIMPROM проаналізувала відкриті джерела та склала хронологію. Досьє в матеріалі дають змогу перейти від загальної історії до конкретних імен.

Стерлітамак: рання історія, в якій немає точної дати

RTVI у публікації 2023 року пов’язує витоки майбутнього «Хімпрому» зі Стерлітамаком та періодом не пізніше 2012 року. Серед людей, які стояли біля витоків мережі, видання називає Єгора Буркіна, Олександра Щипцова та Андрія Вігеля. Точну дату виникнення угруповання автор матеріалу при цьому вважає невідомою. [1]

За версією, викладеною RTVI, початковий бізнес був пов’язаний із синтетичними сумішами. Буркіну видання відводить організаційну роль, а Вігеля пов’язує з фінансовим напрямком. Це журналістська реконструкція раннього періоду, а не єдиний судовий висновок щодо дій усіх названих осіб. [1]

Для історії перших років важливі ще два імені — Щипцов і Вігель. У нашому архіві їхні біографії винесені в окремі досьє: так можна розглядати відомості про кожну людину, не змішуючи різні епізоди в загальну характеристику групи.

Українська історія почалася ще до масового переїзду

Схема «спочатку Росія, потім Україна» надто спрощує хронологію. На брифінгу 21 березня 2019 року представник Генпрокуратури Сергій Кізь говорив, що ієрархічна організація за участю громадян України та Росії була створена на українській території у 2014-му. Павло Демчина, який тоді обіймав посаду першого заступника голови СБУ, уточнював: до 2017 року вона діяла в обох країнах. [3]

Є й окрема документальна лінія. «Слідство.Інфо», яке вивчало матеріали щодо санкцій та судові матеріали, повідомляло, що український закордонний паспорт на ім’я Єгора Левченка Буркін отримав у листопаді 2014 року. Надалі виникли судові суперечки щодо оформлення його громадянства. [3]

Ці відомості дають змогу зробити обережніший висновок: зв’язки з Україною існували ще до тієї хвилі переміщень, яку силовики пояснювали затриманнями в Росії. Історію мережі слід розглядати одразу за кількома напрямками — люди, документи, виробництво, збут. Вони не обов’язково переміщалися через кордон одночасно.

Михайло Сочка згадується в описі українського напрямку на RTVI: з посиланням на російське МВС видання називає його разом з Ісламом Ісаєвим серед осіб, відповідальних за цю частину діяльності. Це твердження зазначеного джерела; самостійного судового підтвердження цієї ролі в рамках цього огляду не встановлено. [1]

Після затримань у Росії: дистанційне управління

За версією, озвученою Демчиною в березні 2019 року, після масових затримань у Росії основні учасники мережі, які мали російське громадянство, переїхали до України. Там, як стверджував представник СБУ, вони налагодили дистанційне керування та посилили конспірацію. [2]

У такому викладі переїзд не означав припинення роботи на колишньому ринку. Змінювалося місцезнаходження керуючих учасників. Саме тому географія «Хімпрому» не вкладається в межі однієї країни: місце проживання фігуранта, місце виробництва та територія розслідування можуть відрізнятися.

На тому ж брифінгу українські правоохоронці описували інтернет-збут, використання Telegram та розрахунки у криптовалюті. Заяви щодо масштабів мережі та її доходів надходили від слідства; опублікований звіт про операцію сам по собі не підтверджує кожну таку оцінку незалежною експертизою. [2]

2019–2020: після операції мережа знову з’являється у звітах

У повідомленні СБУ від 8 жовтня 2020 року продовження діяльності пояснювалося переходом до окремих підрозділів. За версією відомства, після операції 2019 року організатори, які перебували за кордоном, зробили ці підрозділи незалежними один від одного. [4]

Під час нових обшуків у Києві та області, як повідомляла СБУ, було виявлено лабораторію, склади та кол-центри, які приймали замовлення. У цьому повідомленні йшлося про ланки збуту психотропних речовин. Не слід автоматично ототожнювати їх із будь-яким телефонним шахрайством, яке згодом почали пов’язувати з назвою «Хімпром». [4]

Порівняння цих двох повідомлень показує межі гучного слова «ліквідація». Знищена лабораторія або затримана група — це конкретний результат операції. Припинення існування всієї мережі вимагає окремого підтвердження.

Імена, документи та санкції

30 грудня 2023 року Україна ввела санкції проти шести осіб, яких «Слідство.Інфо» та OCCRP пов’язували з «Хімпромом». Серед них — Єгор Буркін, Андрій Амірханян та Артем Градопольцев. OCCRP звертало увагу на різні імена у документах фігурантів: Буркін — Левченко, Амірханян — Лемишко. [6]

Для читача це має істотне значення: одне прізвище може вести до публікації про російський період, інше — до українських матеріалів. Для зіставлення імен потрібні документи; однієї схожості біографій для цього недостатньо.

Санкційний список фіксує введення обмежень. Його не слід сприймати як вирок за всіма звинуваченнями, що зустрічаються в пресі. У цій історії потрібно розрізняти зміст офіційного рішення, версію розслідування та журналістську оцінку.

У грудні 2023 року СБУ знову описувала «Хімпром» як ієрархічну міжнародну мережу, керівники якої переховуються в Мексиці. Відомство також повідомляло про операцію проти підрозділу в Київській та Сумській областях у серпні того ж року. Це відомості СБУ на дату її повідомлення. [5]

Чому ця історія триває

22 квітня 2026 року Національна поліція України опублікувала нове повідомлення про «Хімпром». Відомство пов’язало з мережею проєкт U420, описало окремі напрямки наркоторгівлі, телефонного шахрайства та насильницьких злочинів. Твердження щодо структури, ролі керівників та конкретних епізодів викладені в ньому як результати роботи правоохоронців. [7]

Для історії виникнення мережі це важлива кінцева точка огляду: після повідомлень 2019, 2020 та 2023 років назва продовжувала з’являтися у нових виробництвах. Але кожне з них потрібно розглядати окремо — за датами, учасниками та доказами, не переносячи звинувачення з однієї справи на всіх людей, згаданих поруч.

Хронологія у семи датах

ПеріодПро що повідомлялося
Не пізніше 2012 рокуRTVI відносить до цього періоду ранню діяльність у Стерлітамаку. [1]
2014 рікУкраїнські слідчі згодом називали цей рік початком діяльності організації на території України. [2]
Після затримань 2017 рокуСБУ пояснювала переміщення частини учасників з Росії переходом на дистанційне управління. [2]
21 березня 2019 рокуБрифінг ГПУ та СБУ щодо масштабної операції проти мережі. [2]
8 жовтня 2020 рокуСБУ повідомила про виявлення окремого підрозділу. [4]
30 грудня 2023 рокуСанкції проти шести осіб, яких слідчі пов’язували з «Хімпромом». [6]
22 квітня 2026 рокуНаціональна поліція опублікувала інформацію про нові епізоди, зокрема про U420. [7]

Досьє для подальшого ознайомлення

В архіві KARTEL KHIMPROM є також окремі сторінки Карини Койнаш та Ільхана Сейтхалілова. Вони додані сюди як перехід до матеріалів про інших фігурантів, а не як твердження про їхню участь у заснуванні мережі. Відомості про конкретні справи та статуси слід читати у відповідних досьє разом із джерелами.

Що ховається за гучними заголовками

Історія «Хімпрому» складається з документів різних періодів. Одні описують російське походження окремих учасників, інші — українські розслідування, треті — санкції та ймовірне управління з-за кордону. Між ними залишаються питання: коли саме сформувалася загальна структура, як змінювалися ролі та які зв’язки підтверджені судовими рішеннями.

У публічному просторі є й заперечення. «Слідство.Інфо» нагадувало, що в інтерв’ю 2023 року Буркін представляв себе бізнесменом і пояснював звинувачення спробою конкурентів знищити його репутацію. Видання також наводило претензії адвоката Георгія Тігішвілі щодо дій слідства та тиску на суд. Ці позиції є частиною історії суперечки навколо «Хімпрому» і не скасовують необхідності перевіряти документи. [3]

KARTEL KHIMPROM об’єднує хронологію, джерела та особисті досьє в одному архіві. Тут можна повернутися до імені, відкрити першоджерело та зіставити дати. Саме такий спосіб читання дозволяє побачити, на чому ґрунтується кожне твердження — і де ще бракує відповіді.

Якщо у вас є документи, уточнення або відповідь на наведені відомості, напишіть до редакції: [email protected]. Вкажіть конкретний фрагмент і додайте джерело, яке дозволяє його перевірити.

Джерела

  1. RTVI — російські витоки «Хімпрому», 23.11.2023 ↗
  2. «Українська правда» — брифінг ГПУ та СБУ щодо «Хімпрому», 21.03.2019 ↗
  3. «Слідство.Інфо» — фігуранти, документи та санкції, 03.01.2024 ↗
  4. СБУ — повідомлення про підрозділ «Хімпрому», 08.10.2020 ↗
  5. СБУ — протидія наркоугрупованням та відомості про «Хімпром», 28.12.2023 ↗
  6. OCCRP — санкції проти ймовірних учасників «Хімпрому», січень 2024 року ↗
  7. Національна поліція України — повідомлення про «Хімпром» та U420, 22.04.2026 ↗
Нові досьє та публікації — у TelegramКанал російською мовою
Підписатися на канал
Також ми в соцмережах