Володимир Якович Литвин

Володимир Якович Литвин — харківський підприємець, відомий у справі про закупівлю рюкзаків для МВС України та за пізнішими проєктами у цифровому бізнесі й благодійності. У 2018 році суд затвердив його угоду про визнання вини, а в 2020-му звільнив від відбування покарання після закінчення випробувального терміну. NGL.media пов’язувало Литвина з мережею Telegram-каналів «Труха», а «Слідство» пізніше опублікувало версію про його зв’язки з онлайн-казино. У 2026 році РБК-Україна опублікувало його біографію як засновника Lytvyn Foundation. ^{[1] [2] [3] [4] [5]}

Володимир Литвин: Харків, TurboSeo та «Турбогруп»

У біографії РБК-Україна зазначено, що Володимир Литвин народився 30 травня 1987 року в Харкові. Видання описує його ранню роботу в сфері хостингу, пошукового просування та інтернет-маркетингу, а також створення проєкту TurboSeo, який займався залученням трафіку та просуванням компаній в інтернеті. ^[5]

У картці українського ТОВ «Інтернет-технології “Турбогруп”» з кодом ЄДРПОУ 36989645 Opendatabot вказує Володимира Яковича Литвина. Публікація «Української правди» 2017 року прямо пов’язує підприємця зі справи про рюкзаки з TurboSeo: видання називало його керівником IT-компанії у 2014 році. У біографії РБК-Україна від 2026 року той самий проєкт описано як частину його ділової кар’єри. ^{[5] [6] [7]}

«Рюкзаки Авакова»: 5 тисяч рюкзаків і договір майже на 14,5 млн гривень

Справа виникла через закупівлю для МВС України у 2015 році. В опублікованій хронології НАБУ зазначено, що комісія погодила пропозицію ТОВ «Дніпровенд» щодо 5 000 рюкзаків по 2 899 гривень. Загальна сума договору — 14 495 000 гривень. НАБУ повідомляло про претензії до документів постачальника, термінів поставки та відповідності товару технічним вимогам. Ці заяви відомства описують хід розслідування. ^{[8] [1]}

Згідно з хронологією НАБУ, до підписання договору до плану закупівель включили 6 000 рюкзаків з очікуваною ціною 2 024 гривні за одиницю. Пропозиція «Дніпровенда» стосувалася партії з 5 000 одиниць. Для порівняння цих цифр важливі три документи: план з очікуваною вартістю, протокол переговорів і підписаний контракт. Вони фіксують, як змінювалися обсяг і ціна від початкового розрахунку до замовлення. ^[8]

У матеріалах справи зустрічаються різні оцінки. Сума контракту відображає ціну всієї партії. У огляді судового рішення різниця між сплаченою сумою та оціночною вартістю товару становила близько 4,85 млн гривень. «Українська правда» повідомляла про перерахування Литвиним цієї суми та окрему оплату судових витрат. Хронологія пояснює, чому в публікаціях про один договір фігурують і 14,5 млн, і близько 4,8 млн гривень. ^{[8] [1] [9]}

Ще одна деталь хронології з’явилася в листопаді 2017 року. «Українська правда» повідомила, що саме НАБУ закуповувало у Литвина спортивні костюми. Бюро пояснило порядок закупівлі та розповіло, що на момент відкритого тендеру в лютому 2017 року підприємець ще не мав статусу підозрюваного в цій справі. Це був самостійний контракт з іншим замовником та іншим предметом поставки. ^{[10] [7]}

Вирок 2018 року та рішення 2020 року

11 вересня 2018 року Червонозаводський районний суд Харкова затвердив угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у справі № 646/5598/18. У пізнішому судовому акті зазначено, що угоду уклали 25 липня 2018 року, а вирок набрав чинності 12 жовтня. Литвина визнали винним за ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України. Суд призначив п’ять років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном на два роки. ^{[1] [11] [12]}

17 вересня 2020 року суд звільнив Литвина від відбування покарання після закінчення випробувального терміну. РБК-Україна зазначало, що судимість вважається погашеною. Це наступний етап справи, який має істотне значення для її точного опису сьогодні. Провадження щодо підозр Олександру Авакову та Сергію Чеботарю було закрито. Процесуальні рішення стосовно них викладені окремо в огляді справи. ^{[2] [1]}

Що розглядала судова інстанція у 2024 році

До справи повернулися 17 грудня 2024 року з питання про речові докази. Установа МВС просила повернути зразки рюкзаків, вилучених НАБУ у 2016 році. Як випливає з акта, прокуратура повідомила суду, що у 2022 році всі 35 вилучених рюкзаків передали до підрозділу Національної поліції для подальшого розподілу. Суд відмовив у клопотанні про зобов’язання повернути майно. Питання стосувалося виконання рішення та переміщення речових доказів. ^[11]

«Труха»: на чому ґрунтуються висновки NGL.media

У вересні 2023 року NGL.media пов’язало мережу Telegram-каналів «Труха» з тим самим харківським підприємцем зі справи про рюкзаки. Журналісти зіставили відомості про реєстрацію товарних знаків, ділові зв’язки та рекламу мережі. Колишній діловий партнер Литвина на умовах анонімності розповів їм про ймовірні інвестиції в проєкт. Максим Лавриненко, який публічно представляв «Труху», говорив журналістам, що вважає себе власником. Розслідування описує ознаки участі Литвина, але точна частка та структура власності мережі в ньому не встановлені. ^[3]

CatCasino, Kent, R7 та Daddy Casino: що стверджує «Слідство»

6 грудня 2024 року «Слідство» опублікувало матеріал, у якому приписало Литвину володіння мережею онлайн-казино. Серед названих брендів — CatCasino, Kent Casino, R7 та Daddy Casino. Видання також описало ймовірну обробку платежів через P2P-перекази та подальший обмін на криптовалюту. У тексті згадується неназване джерело, а відомості про увагу ФСБ наведені без посилання на офіційне повідомлення відомства або судовий акт. ^[4]

Частина назв зустрічається й у пізнішій публікації «Комерсанта», яка переказує матеріал «Известий» із посиланням на джерела. Там CatCasino, Kent, Gamma та R7 віднесені до мережі CatAffs, управління якою джерела приписують іншій особі. Відомості про оперативне управління та володіння вимагають різних документів. У перевірених матеріалах редакція не знайшла реєстрової виписки, ліцензії чи судового акта, який би підтверджував володіння цими майданчиками Литвиним. ^{[4] [13]}

Lytvyn Foundation, MindCraft та спільний проєкт із фондом Світоліної

У біографії, опублікованій у 2026 році, Литвин представлений як засновник Lytvyn Foundation. Фонд описує свою діяльність через освітні та технологічні проєкти. Серед них — MindCraft, програма навчання підлітків онлайн-бізнесу, та Code The Future, серія хакатонів. У вересні 2026 року фонд оголосив премію MindShift Awards для молодих підприємців із призовим фондом у 1 млн гривень. ^{[5] [14] [15] [16]}

У матеріалах фонду ці програми адресовані різним групам. MindCraft розрахований на підлітків, які хочуть розробити власний проєкт. Хакатони організовані навколо командної роботи над завданнями. Премія винесена в окремий конкурс з опублікованими умовами участі. Для кожного проєкту є своя сторінка, де фонд описує формат та критерії відбору. ^{[5] [14] [15]}

Спортивно-освітня програма ONE POINT описана також на сайті Svitolina Foundation. Вона поєднує тенісні змагання для дітей з освітньою частиною. РБК-Україна датує перший київський етап липнем 2026 року. Для оцінки діяльності фонду корисні програми заходів, результати конкурсних відборів та опубліковані звіти. Вони показують, які ініціативи пройшли шлях від оголошення до реалізації. ^{[17] [5]}

Для коментарів та документів відкрито контакти редакції.

Джерела

1. «Вироки ВАКС» — картка справи №646/5598/18, вирок та закінчення випробувального терміну
2. РБК-Україна — звільнення Литвина від покарання після випробувального терміну, 23 вересня 2020 року
3. NGL.media — розслідування про Telegram-мережу «Труха», 5 вересня 2023 року
4. «Слідство» — публікація про Володимира Литвина та ймовірний зв’язок з онлайн-казино, 6 грудня 2024 року
5. РБК-Україна — біографія Володимира Литвина, TurboSeo та Lytvyn Foundation
6. Opendatabot — корпоративна картка «Турбогруп», ЄДРПОУ 36989645
7. «Українська правда» — роз’яснення НАБУ щодо закупівлі у підприємця, 3 листопада 2017 року
8. НАБУ — хронологія розслідування закупівлі рюкзаків
9. «Українська правда» — відшкодування у справі про рюкзаки, 26 вересня 2018 року
10. «Українська правда» — закупівля спортивних костюмів НАБУ, 2 листопада 2017 року
11. Судовий акт № 123803916 від 17 грудня 2024 року у справі № 646/5598/18
12. РБК-Україна — вирок Володимиру Литвину, 11 вересня 2018 року
13. «Комерсант» — переказ матеріалу «Известий» про керівництво мережею CatAffs
14. Lytvyn Foundation — опис фонду та програм
15. Lytvyn Foundation — умови премії MindShift Awards
16. РБК-Україна — анонс MindShift Awards, вересень 2026 року
17. Svitolina Foundation — спільна програма ONE POINT