У публічній історії «Хімпрому» часто згадується одне прізвище — Єгор Буркін. Але прізвище ймовірного керівника ще не пояснює будову мережі. Хто забезпечує її кадрами, хто керує збутом, хто оплачує інфраструктуру і кому в підсумку дістаються доходи? KARTEL KHIMPROM аналізує відому схему та визначає питання наступного етапу розслідування.
За назвою — різні функції
У повідомленні від 22 квітня 2026 року Національна поліція України описала «Хімпром» як розгалужену структуру з розподілом ролей. За версією слідства, її учасники займалися виробництвом наркотиків, інформаційним супроводом та іншими напрямками, а керівник, перебуваючи за кордоном, координував мережу та фінансові потоки. Це позиція правоохоронців, а не судовий висновок про вину всіх згаданих осіб.[2]
Для розуміння такої структури корисно розділити кілька завдань: залучення людей, постачання та виробництво, переміщення продукції, управління збутом і фінансування. Ці функції пов’язані між собою, але не тотожні. Керувати підбором виконавців — це не те саме, що контролювати лабораторію, канал поставок або розподіл прибутку.
Саме тут постає головне питання нашої серії: чи збігається видима управлінська верхівка з колом людей, які контролюють гроші?
Що показує початкова схема
На наданих редакції кадрах відеоролика «ХІМПРОМ 8. Атака на Москву як прикриття» Буркін розміщений над двома гілками: кадровою та збутовою. Між ними виділено фінансиста. Нижче показані керівники, оператори, технічні фахівці та охорона. Ми перемалювали цей фрагмент, зберігши відмінність між групою людей та управлінням продажами.[4]
Це схема з відеопублікації, а не затверджений судом штатний розклад. Вона допомагає сформулювати питання та зіставити ролі, але сама по собі не доводить існування кожної посади, чисельність співробітників або підпорядкованість конкретної особи. На початкових кадрах немає керівника, який стоїть над Буркіним.
Кадрова гілка: мережа потребує постійного поповнення
Ліва частина схеми присвячена пошуку людей. У ній розрізняються загальне керівництво кадровим напрямком, керівник окремої групи, старший офісу та оператори. Окремо позначено передачу відомостей про кандидатів до підрозділу, названого «фільтром». На вихідному зображенні йому приписуються прийом, перевірка та навчання нових кур’єрів.[4]
Важливість вербування підтверджується й пізнішим офіційним повідомленням. 31 серпня 2026 року Нацполіція України розповіла про операцію, проведену спільно з правоохоронцями Албанії та Казахстану. За версією слідства, через фіктивні вакансії людей залучали до роботи HR-менеджерами, операторами, хіміками, кур’єрами, закладниками та логістами. Поліція також повідомила про штрафи, насильство та незаконне утримання тих, хто намагався вийти з системи.[1]
У цій моделі кадрова служба забезпечує не лише вуличних виконавців. Вона поповнює одразу кілька ділянок мережі. Тому зводити її до набору закладників було б неточно.
Окреме питання — можливе залучення школярів та іншої молодіжної аудиторії. Редакція має намір дослідити це окремо. Матеріалів, доступних для цієї публікації, недостатньо, щоб стверджувати, що саме неповнолітні становили основний контингент або що їх вербування займало більшу частину часу особисто Буркіна.
Збутова гілка: керівники, оператори, кур’єри
Права частина вихідної схеми побудована навколо управління магазинами — саме так у ній названо канали продажу заборонених речовин. Нижче загального керівництва виділено керівника напрямку, країни або міста. Йому підпорядковані фінансова служба, заступник з логістики, служба технічного забезпечення та оператори з продажу.[4]
Ролі тут розподілені: пошук нового виконавця, його перевірка, координація кур’єрів та робота з покупцями показані як окремі завдання. Кадрова та збутова гілки перетинаються там, де знайденого виконавця передають до кур’єрської ланки.
Це дозволяє по-іншому трактувати повідомлення про затримання. Затриманий кур’єр, оператор та керівник — це різні посади в імовірній структурі. Щоб зрозуміти значення конкретного епізоду, потрібно встановити, які рішення приймала людина, перед ким звітувала та які зв’язки підтверджують документи.
Що залишилося поза рамками малюнка
Надані кадри детально показують кадрову та збутову складові, але майже не пояснюють походження продукції. Де закуповувалася сировина? Хто відповідав за прекурсори, обладнання та організацію лабораторій? Хто координував переміщення між територіями? На ці питання не можна відповісти, просто додавши кілька стрілок.
У нашій інфографіці постачання, виробництво та логістика винесені в окремий блок аналізу. Це перелік напрямків перевірки, а не відтворений ланцюжок підпорядкування. Зокрема, транскордонна поставка та контрабанда — це не взаємозамінні твердження: для висновку про незаконне переміщення потрібні відомості про конкретні епізоди.
Про виробничу та фінансову інфраструктуру йдеться у квітневому повідомленні Нацполіції. У рамках опису проєкту U420 відомство назвало Київ і Дніпро виробничими центрами, а також заявило про використання підконтрольних підприємців для маскування руху коштів. Ці відомості стосуються описаного поліцією напрямку і не дають готової карти всієї міжнародної мережі.[2]
Буркін — верхівка чи одна з ланок?
Буркін, також відомий під прізвищем Левченко, фігурує у розслідуваннях щодо «Хімпрому» та санкційних матеріалах. «Слідство.Інфо» аналізувало його документи, судові справи та ймовірні зв’язки. Видання також наводило його публічну позицію: він називав себе бізнесменом і заперечував причетність до наркотрафіку.[3]
Редакція KARTEL KHIMPROM перевіряє версію, що структура, відома як «Хімпром», може бути частиною більшої організації, а публічно відомі керівники — не останнім рівнем контролю. Питання стосується можливих зовнішніх центрів фінансування та осіб, які отримують кінцеву вигоду.
На даному етапі це редакційна гіпотеза. Представлена схема не підтверджує ані існування такої організації, ані її розмір, ані перевагу за обсягом капіталу. Для відповіді потрібні зв’язки між рішеннями, платежами та конкретними особами. Саме їм, а не припущенням про неназваних покровителів, буде присвячено продовження.
Дванадцять імовірних керівників та географія перевірки
За повідомленням редакції, у її розпорядженні є відомості про 12 осіб, які, ймовірно, виконували управлінські функції на території Росії. Їхня ідентифікація, роль та зв’язки будуть представлені в окремих матеріалах у міру перевірки. До оприлюднення підтверджень цей перелік не можна вважати офіційним списком учасників злочинної організації.
Редакція також перевіряє відомості про можливі офіси та об’єкти, пов’язані з мережею, в Україні, країнах Балтії, Польщі, Туреччині та Іспанії. Цей перелік визначає географію редакційної роботи, а не підтверджену карту діючих підрозділів. Важливо встановити призначення кожного об’єкта та період його використання: адреса проживання, реєстрація компанії та місце роботи ймовірної групи — це різні речі.
Матеріали виходитимуть послідовно. Кожен випуск має пояснювати один конкретний зв’язок: хто приймав рішення, чим підтверджується його роль і до якого періоду відносяться відомості. Згадка без доведеного зв’язку з розслідуванням нічого не пояснює.
Наступне питання — хто розпоряджається доходами
Вуличний виконавець — найпомітніша частина цієї історії. Але вона не закінчується на людині, яку затримали з забороненою речовиною. За ним можуть стояти координатори, фінансування та управлінські рішення. Встановити ці зв’язки важливіше, ніж ще раз перелічити знайомі прізвища.
Наступні публікації KARTEL KHIMPROM будуть присвячені ймовірним керівникам, інфраструктурі та версії щодо вищого рівня контролю. Ім’я буде згадуватися разом із поясненням його ролі та підставами для такого висновку.
Для тих, хто розраховує залишитися поза межами публічної історії, важливим є саме це питання: не те, хто частіше згадується в заголовках, а хто приймає рішення та отримує доходи.
Відомості про епізоди, що розслідуються, наведено із зазначенням їхніх джерел. Звинувачення та версії слідства не замінюють вирок. Редакція приймає документи, уточнення та відповіді згаданих осіб: [email protected].
При цитуванні та передруку просимо вказувати KARTEL KHIMPROM та активне посилання на оригінальну публікацію.
