Депутатський мандат від ОПЗЖ. Зустріч із Давидом Арахамією в київському ресторані. Поїздки до Дубая, де джерела журналістів описували спробу посередництва в інтересах букмекерського бізнесу. Дорогі автомобілі та нерухомість у сімейному оточенні. У публічній історії Суто Мамояна тут виникає кілька питань: звідки беруться ресурси, що дають політичні зв’язки та чиї інтереси обслуговує депутатський мандат. [1][3][4][7][8]
Питання про те, чиї інтереси він представляє, складається з цих епізодів. Де закінчуються приватні справи і починається використання публічних можливостей? Хто отримує доступ до депутата, хто надає йому ресурси і як це позначається на роботі в парламенті? Відповіді варто шукати в документах і поясненнях учасників.
Мандат від ОПЗЖ, доступ — до державних рішень
Офіційна картка Верховної Ради вказує: Суто Чолоєвич Мамоян отримав депутатські повноваження 29 серпня 2019 року, пройшовши за списком ОПЗЖ під номером 33. На перевіреній сторінці він зазначений як член групи «Платформа за життя і мир» та парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності. До обрання обіймав посаду заступника директора «М’ясопрому». [1]
Такий набір повноважень заслуговує на увагу сам по собі. Член профільного комітету бере участь у розробці правил кримінального процесу та правоохоронної системи. Він повинен пояснювати свої законодавчі рішення, а суспільство має право зіставляти ці рішення з його публічними інтересами та обставинами життя.
Партійна біографія дає першу підказку. Але для політичного портрета Мамояна важливі й контакти за межами власного депутатського кола. Саме вони розширюють історію, виводячи її за межі звичайної розповіді про колишнього представника ОПЗЖ.
Ресторан «Ішак»: зустріч, яка вивела історію за межі партійних кордонів
У грудні 2022 року Михайло Ткач оприлюднив розслідування «Української правди» «Карти. Гроші. Два столи» Про неформальне місце зустрічей поблизу Мамояна. У центрі сюжету опинився столичний ресторан «Ішак». [2]
У докладному викладі розслідування LB.ua повідомляло про зустріч Мамояна з головою фракції «Слуга народу» Давида АрахаміїЗа даними журналістів, Арахамія підтвердив сам факт зустрічі. Серед інших відвідувачів у матеріалі названі колишній голова КМДА Олександр Попов, Андрій Кравець та брат депутата Сергій Мамоян. УП, посилаючись на співрозмовників у бізнес-колах, описувала використання кількох приміщень: для переговорів та для спілкування за грою в карти. [3]
Це епізод про доступ. Представник одного політичного кола зустрічається з керівником іншого, що перебувало при владі. Для виборця важливий предмет розмови: обговорювали парламентську роботу, приватні справи, бізнес чи щось інше? Саме знайомство не розкриває змісту переговорів. Але підтверджена зустріч робить питання про неї цілком обґрунтованим.
Для керівника великої фракції змістовне пояснення такої зустрічі було б нормальною частиною публічної діяльності. Для виборців Мамояна це дозволило б зрозуміти, які питання їхній представник обговорює з впливовими колегами. Політична дистанція найкраще помітна там, де за партійними вивісками ховаються конкретні переговори.
Дубай: версія про посередника між букмекерами та владою
У січні 2023 року «Українська правда» продовжила цю лінію в матеріалах про «батальйон Дубай». Михайло Ткач зустрів Мамояна в Dubai Mall 7 січня. У публікації від 27 січня редакція з посиланням на джерела в бізнес-колах повідомила: депутат нібито намагався отримати роль посередника між владою та власниками великої букмекерської компанії. За версією цих співрозмовників, поїздки були пов’язані зі зустрічами з її власниками. [4]
Тут постає окреме питання щодо змісту депутатської діяльності. У описаній версії цінність політика для бізнесу полягає в можливості взаємодіяти з владою. Хто саме потребував такого посередництва, які питання обговорювалися, чи існували домовленості — це вже наступні ланки, для яких потрібні самостійні підтвердження.
З наведеної публікації неможливо встановити ані винагороду, ані конкретну послугу, ані укладену угоду. Назва компанії у використаному повідомленні не розкрита. Підставляти замість неї зручний відомий бренд означало б дописати за джерелами ключову частину історії.
Але версія УП важлива для політичного портрета. Вона дозволяє поставити питання, яке підлягає перевірці: чи обмежувалися закордонні поїздки приватними справами, чи включали переговори, де ресурсом виступав доступ депутата до державних рішень?
Два Land Cruiser по 20 тисяч гривень: пояснення, яке вимагало перевірки
Історія з майном Мамояна набула широкого розголосу ще в червні 2020 року. «Радіо Свобода», вивчивши декларацію за 2019 рік, повідомило про два автомобілі Toyota Land Cruiser 200 2017 та 2018 років випуску: вартість придбання кожного з них була вказана у розмірі 20 тисяч гривень. Дві квартири в ЖК «Зарічний» площею приблизно по 125 квадратних метрів оцінювалися в декларації по 500 тисяч гривень. [5]
Депутат відповідав журналістам: автомобілі були пошкоджені, квартири подарувала мати, а походження великих грошових накопичень пояснював подарунком батька. «Радіо Свобода» навело також оцінки профільних експертів, які ставили під сумнів відповідність зазначених цін описаним об’єктам. Таким чином, у публічному просторі були як зауваження щодо вартості, так і пояснення самого Мамояна. [5]
У липні 2020 року видання повідомило про початок розслідування НАБУ за фактами можливого недостовірного декларування. У публікації йшлося про можливу різницю понад 8,5 млн гривень. Це відомості про початок провадження та його тодішній предмет, а не повідомлення про обвинувальний вирок. [6]
У цій історії є чіткий предмет перевірки: документи про купівлю, реальний стан автомобілів, оцінка подарованої нерухомості та походження переданих коштів. Пояснення щодо пошкоджень можна перевірити. Пояснення щодо сімейного подарунка також залишає документальний слід. Саме від результатів такої перевірки залежить висновок щодо майнового епізоду.
Сімейний автопарк: розкіш, що виходить за межі особистої декларації
У квітні 2023 року Bihus.Info опублікувало розслідування про автомобілі з оточення Мамояна. Журналісти нарахували 13 машин, придбаних у 2022 році, загальна вартість яких, за оцінками, перевищує 1,3 млн доларів. Вони описали, як депутат користувався автомобілями, оформленими на родичів, зокрема Mercedes-Benz S500L, зареєстрованим на його двоюрідного брата Темура Сутка. [7]
Значення цього розслідування полягає в зіставленні реєстрації майна зі спостереженням за його використанням. Для розуміння способу життя публічної особи обидві частини є важливими. Запис про власника дає відповідь на одне питання; регулярне користування автомобілем — на інше.
Сума, наведена на сайті Bihus.Info, стосується дослідженого сімейного кола та журналістських оцінок вартості. Перетворювати її на точну суму особистих витрат депутата було б неправильно. Однак розподіл власності між родичами не робить питання про використання активів депутатом несуттєвим.
Саме тут і виявляється головний майновий вузол історії: наскільки повно публічні відомості пояснюють доступ Мамояна до дорогих речей і за рахунок яких ресурсів цей доступ забезпечується? Відповідь вимагає зіставлення декларацій, договорів та фактичних обставин користування.
Чоло Мамоян: батько, бізнес і ділянка в Конча-Заспі
У сімейній частині цієї історії важливою постаттю є — Чоло Мамоян. Bihus.Info описувало його як підприємця, пов’язаного переважно з м’ясним бізнесом. У розслідуванні вересня 2025 року журналісти повідомили, що влітку 2024-го батько депутата оформив на себе ділянку в Конча-Заспі площею понад 60 соток. Її вартість видання оцінило в понад 2 млн доларів. [8]
За спостереженнями Bihus.Info, на території з’явився великий особняк, звідки регулярно виїжджали кортежі, якими користувався Суто Мамоян. Це стало підставою для журналістського висновку про проживання депутата в цьому будинку. Видання також звернуло увагу на відсутність самого житла в його декларації на момент розслідування. [8]
Підприємницька діяльність батька має істотне значення для перевірки джерел коштів. Необхідно встановити, які доходи та заощадження забезпечили придбання землі та будівництво, хто оплачував роботи та на яких умовах син міг користуватися нерухомістю. Загальне посилання на сімейний бізнес залишає всі ці питання відкритими.
При цьому доступна оцінка ділянки та можлива вартість побудованого будинку — це різні величини. Точну вартість самого особняка Bihus.Info встановити не вдалося. Для подальшого аналізу важливіші підтверджені витрати та права на майно, ніж найбільш вражаюча сума з оголошення про продаж схожого об’єкта.
Сергій Мамоян: політична історія родини не обмежувалася Верховною Радою
Брате Суто, Сергій Мамоян, також мав депутатський досвід. За даними руху «ЧЕСНО», у 2015 році його обрали до Полтавської обласної ради від «Партії простих людей» Сергія Капліна, а у 2020-му — до Київської міської ради від ОПЗЖ. До цього та паралельно працював у бізнесі. Сергій Мамоян загинув у 2024 році; його колишні посади належать до історичної частини матеріалу. [13]
Для політичного портрета Суто це додатковий рівень контексту: у родині були й комерційні ресурси, й досвід роботи в місцевому самоврядуванні, й парламентський мандат. Кожна з цих ролей має власні повноваження та власну історію.
Таке поєднання дає підстави ставити питання про перетин інтересів на різних рівнях влади. Перевірка конкретного рішення має виявити його учасників та наслідки. Одного прізвища для об’єднання всіх сімейних епізодів у єдину схему недостатньо.
Вересень 2025 року: питання щодо майна отримали процесуальне продовження
17 вересня 2025 року Bihus.Info повідомило, що після розслідування щодо нового маєтку правоохоронці порушили провадження за статтею про незаконне збагачення. За інформацією редакції, про це їй відповіли в Офісі генерального прокурора. [9]
Це важливий момент у хронології: публічна інформація стала предметом офіційної перевірки. Далі потрібні результати — встановлені витрати, підтверджені джерела коштів, рішення слідства та суду. Сам факт початку провадження не свідчить про те, до яких висновків воно призвело.
У використаній добірці не знайдено підтвердженого остаточного судового висновку щодо цього епізоду. Тому історію не можна завершити ані заявою про доведений злочин, ані твердженням, що всі майнові питання вирішено. Для депутата тут залишається прямий простір для публічного пояснення: як співвідносяться його спосіб життя, сімейні ресурси та оприлюднені відомості.
Помічник Мамояна та поїздка Артема Дмитрука
У вересні 2024 року «Українська правда» повідомила ще про один епізод із оточення депутата. За даними розслідування Михайла Ткача, за кермом Toyota Camry, на якій Артем Дмитрук виїхав із Києва до Одеської області перед подальшим перетином кордону, перебував Володимир Миколайович Крохмаль — помічник Мамояна на громадських засадах. [10]
Мамоян надав УП пояснення: Дмитрук попросив машину, щоб поїхати до Одеси, оскільки хвилювався за своє життя і не хотів їхати на власній. Депутат також заявив, що на момент розмови правоохоронці до нього з приводу допомоги в втечі не зверталися. [10]
Поїздка до Одеської області та організація незаконного перетину кордону — це різні дії. Щоб зробити висновок про роль Мамояна, необхідно встановити, що саме він знав, які вказівки давав і чи існувала домовленість щодо подальшого маршруту. Наведений коментар не дає відповіді на всі ці питання, але є обов’язковою частиною опису епізоду.
У політичному сенсі ця історія знову стосується ресурсів оточення: хто і за яких обставин отримує допомогу, транспорт та підтримку людей, пов’язаних із депутатом. Перевіряти таку допомогу слід на основі дій конкретних учасників.
Законопроект №10242: власний підпис під спірними правилами
У Мамояна є й цілком документальна законодавча лінія. В офіційній картці проєкту №10242, зареєстрованого 9 листопада 2023 року, він зазначений серед ініціаторів. Проект стосувався кримінальної відповідальності за втручання в публічні електронні реєстри та поширення інформації, що обробляється в них. На перевіреній сторінці Ради його статус — очікування повторного другого читання. [11]
У грудні 2024 року «Медіарух» та правозахисні організації виступили проти запропонованої редакції. У заяві, опублікованій Інститутом масової інформації, вони попереджали про ризики для журналістів, джерел інформації та викривачів корупції. Їхній аргумент: посилення відповідальності без достатніх гарантій для розкриття суспільно значущих відомостей може стати інструментом тиску на розслідувачів. [12]
Для героя численних публікацій про майновий стан це важливе питання щодо політичного вибору. Як він відповідав на заперечення медійних організацій? Які гарантії вважав достатніми? Чому підтримав саме таку структуру проєкту?
Співавторство не встановлює особистого мотиву і не робить обґрунтованим будь-яке звинувачення у спробі приховати власне майно. Але воно дозволяє оцінювати Мамояна за публічною діяльністю — участю у підготовці правил. Тут розмова про чиїсь інтереси вже має конкретний предмет: зміст законодавчої ініціативи та її можливі наслідки для громадського контролю.
Що випливає з цих епізодів
Відкриті матеріали показують кілька опор політичного профілю Мамояна. Перша — мандат і робота в профільному комітеті. Друга — сімейне майно та комерційна історія. Третя — контакти з представниками різних політичних кіл. Четверта — описана джерелами УП можлива посередницька роль у справах бізнесу.
Кожна з цих версій має різну доказову базу. Посада та співавторство перевіряються за парламентськими документами. Зустріч з Арахамією описана журналістами з підтвердженням її учасника. Епізоди, пов’язані з майном, ґрунтуються на деклараціях, даних реєстру та спостереженнях редакцій. Версія про букмекерське посередництво залишається повідомленням джерел УП.
Такий портрет краще пояснює суспільний інтерес до Мамояна, ніж пошук одного прізвища ймовірного покровителя. Перед нами стоїть питання про те, як депутат поєднує публічну роль, приватні ресурси та неформальні контакти. Для його оцінки важливі рішення, послуги, гроші та розкриті інтереси — все те, що піддається документальній перевірці.
То чий мандат виконує Суто Мамоян?
Назвати конкретного «господаря» на підставі розглянутих матеріалів неможливо. Зате можна сформулювати те, що Мамоян повинен пояснити виборцям: зміст політичних зустрічей, характер можливого посередництва, підстави користування дорогим майном та логіку власних законодавчих рішень.
Знайомства в ресторанах можуть бути звичайними контактами між колегами. Сімейні подарунки можуть мати законне походження. Допомога знайомому може обмежуватися наданням автомобіля. Переконливість кожного пояснення визначається тим, наскільки воно узгоджується з обставинами, що перевіряються.
Саме тут пролягає межа політичної підзвітності. Депутат має публічний мандат, а отже, питання щодо використання його можливостей повинні отримувати змістовну відповідь. Репутаційна дискусія затягується там, де залишається розрив між видимим способом життя, опублікованими фактами та повнотою пояснень.
Головне питання до Суто Мамояна — кому приносить користь його депутатський ресурс і наскільки відкрито він може це продемонструвати. Відповідь має складатися зі зрозумілих рішень, розкритих інтересів та документів.
Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел, перевірених 20 жовтня 2026 року. Відомості про зустрічі, майно та судові справи прив’язані до дат публікацій. Політичні оцінки є редакційним аналізом; підтвердженого висновку про підпорядкування Мамояна конкретному покровителю у наведених матеріалах немає.
