Артур Леонідович Палатний — український політик, колишній народний депутат і один із публічно відомих соратників Віталія Кличка. В українських документах — Палатний Артур Леонідович. Його політична біографія перетинається з «УДАРом» та столичною спортивною спільнотою; окремий масив публікацій присвячений можливому неформальному впливу на рішення в Києві. [1][2][3]
Біографія та публічні ролі
Згідно з офіційною карткою Верховної Ради, Палатний народився 15 липня 1973 року. У VII скликанні отримав мандат за списком «УДАРу» під № 9; депутатські повноваження цього скликання тривали з 12 грудня 2012 року по 27 листопада 2014 року. Очолював парламентський комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Bihus.Info описує його депутатський період загалом як 2012–2019 роки. [1][3]
На сторінці керівництва Федерації боксу Києва Палатний зазначений як почесний президент, Олександр Негода — як президент. Це підтверджує їхню приналежність до однієї спортивної організації. Сам по собі такий список не свідчить про спільний комерційний бізнес. [2]
Rio: що встановили журналісти і що заперечував Палатний
У розслідуванні «Слідство.Інфо», опублікованому hromadske у жовтні 2014 року, журналісти пов’язали Палатного з компанією «Арт Сервіс», зареєстрованою за адресою київського клубу Rio. Матеріал ґрунтувався на корпоративних даних і називав серед партнерів Веніаміна Гонікмана. Палатний заперечував причетність до закладу. З цієї публікації не можна робити висновок про нинішнього власника Rio або про доведену участь самого Палатного в торгівлі людьми. [5]
Американська кримінальна справа стосується Гонікмана: Мін'юст США повідомив у 2012 році про призначення йому 36 місяців позбавлення волі після визнання вини у змові з метою відмивання грошей. Справа була пов’язана з експлуатацією жінок у детройтських клубах. Цей вирок не є вироком Палатному і не підтверджує його причетність до злочинів у США. [6]
Київська земля та висновки Bihus.Info
У публікаціях березня та квітня 2025 року Bihus.Info аналізував записи розмов, пов’язані з розподілом київської землі. Редакція зіставила згадки про «Місто», «партнера Г» та «сусіда» з Палатним і описала ймовірну систему узгодження рішень та грошових розрахунків. Тотожнення цих позначень із політиком — висновок журналістів, заснований на їхньому аналізі записів та джерел, а не на судовій ідентифікації, встановленій у цьому досьє. [3][4]
Обшуки 2021 року та справа «Чисте місто»
У травні 2021 року «Українська правда» повідомила про обшуки в рамках розслідування ймовірних поборів з торгівлі в київських підземних переходах. В офіційному повідомленні не згадувалося ім’я колишнього депутата; джерело видання вказало на Палатного. Він заперечував повідомлення про вилучені у нього гроші та заявляв, що обшук відбувався у колишньої дружини. Повідомлення про обшук не доводить вину. [7]
У березні 2025 року LB.ua повідомило про вилучення його телефонів у рамках операції «Чисте місто» та про оскарження захистом такого рішення. У жовтні 2026 року НАБУ оголосило про направлення основної справи до суду. В опублікованому переліку дев’яти обвинувачених у картці Transparency International Ukraine імені Палатного немає. Тому відомості про вилучені пристрої та журналістські версії не можна подавати як висунуте йому обвинувачення за цим переліком. [8][9][10]
Документальна частина досьє
Політична біографія, спортивна посада та існування перелічених публікацій підтверджуються зазначеними джерелами. Оцінка Палатного як неформального центру впливу належить до журналістського аналізу. Вирок, що встановлює його особисту вину в описаних тут корупційних епізодах, у використаних матеріалах не наведено.
Дані перевірено 03.11.2026. Історичні посади та події наведено з датами.
