Американські служби роками збирали дані про CarderPlanet. В Одесі затримали Дмитра Голубова, якого слідство пов’язувало з псевдонімом Script. Український суд згодом виправдав його. Питання, яке залишилося після цієї справи, стосується роботи держави. Як розслідування з матеріалами з кількох країн дійшло до суду з обвинуваченням, з якого судді не змогли встановити, де, коли і що саме зробив обвинувачений? [1] [2]
Як з одеського форуму зробили справу міжнародного масштабу
На початку 2000-х для торгівлі викраденими банківськими даними вже існували майданчики зі своїми правилами, адміністраторами та перевіркою товару. CarderPlanet став одним із найвідоміших. В американській справі Романа Веги Міністерство юстиції США описало спільноту, де продавці могли знаходити покупців із різних країн, а якість пропонованих даних перевіряв представник майданчика. У учасників з’явилися різні ролі. Хтось добував відомості, хтось продавав їх, хтось використовував у подальших операціях. На піку, за даними відомства, платформа налічувала понад шість тисяч учасників. [3]
Вега визнав свою провину в США і в грудні 2013 року отримав 18 років ув’язнення. Цей вирок свідчить, що американська справа щодо CarderPlanet дійшла до доведеної кримінальної відповідальності конкретного співзасновника. Він не вирішує питання щодо Голубова. Одна справа про міжнародну платформу та інша справа про участь конкретної особи у підробці конкретних карток вимагають різного набору доказів. Саме на цій межі й зазнало поразки українське обвинувачення. [1] [3]
У опублікованому в 2007 році матеріалі WIRED американський поштовий інспектор Грег Кребб розповідав, що Голубовим цікавилися співробітники ФБР, Секретної служби США та Поштової інспекції. За його словами, контакти з українськими органами тривалий час не давали результатів. Затримання відбулося влітку 2005 року. Це розповідь одного з учасників розслідування, записана ще до українського розв’язання справи. Її цінність — в описі роботи відомств. Оцінювати, які матеріали витримали перевірку судом, потрібно вже за українським процесом. [1] [2]
Що саме намагалося довести слідство
За матеріалами, які проаналізували рух «ЧЕСНО» та «Українська правда», в українській справі йшлося про групу, якій слідство інкримінувало виготовлення підроблених карток у 2001–2003 роках. Версія звинувачення ґрунтувалася на розподілі роботи між людьми, які добували інформацію, та київською групою, яка займалася виготовленням карток. Псевдоніми Weber і Script слідство пов’язувало з Голубовим, а через них намагалося довести його зв’язок із виробниками. [1]
Ключовий ланцюжок, який обвинувачення мало обґрунтувати, виглядав так. Припустимо, слідчий встановив власника ніка. Яке листування свідчить про те, що саме він брав участь у виготовленні конкретних підробок? Хто отримав від нього дані і коли? Яка схема з обвинувального висновку відповідає цьому епізоду? Відповіді потрібні в сукупності. Якщо одна ланка тримається на припущенні, весь висновок про особисту участь стає слабкішим, скільки б сторінок не займала роздруківка форуму.
У розслідуваннях тієї епохи багато слідів пролягали через нікнейми, електронну пошту та месенджери. Встановити існування облікового запису та встановити автора кожної значущої дії — це різні завдання. Акаунт може мати загальний пароль, листування може бути неповним, а людина по той бік екрана може лише повторювати чиїсь слова. Навіть якщо слідчий переконливо встановив, хто зазвичай писав з цього акаунта, наступне завдання залишається тим самим. Довести дію, яка висунута в обвинуваченні, та перевірити її за іншими джерелами.
Що суд побачив у американських матеріалах
За аналізом «ЧЕСНО», українське слідство посилалося, зокрема, на листування, виявлене у Романа Веги. У матеріалах були відомості, які обвинувачення пов’язувало з ідентифікацією Script. Суд зазначив, що надані матеріали американських відомств мали загальний характер і не містили конкретних відомостей про причетність Голубова до організації підробки карток, зазначених у обвинуваченні. Оцінка суду стосується доказів, наданих у цьому процесі. [1]
Ще одна деталь стосується обшуку. Вилучений жорсткий диск виявився пошкодженим, і встановити, чи зберігалися там відомості про виготовлення підробок, не вдалося. Звідки взялося пошкодження, за опублікованим аналізом визначити неможливо. Встановлений ефект цілком конкретний. Речовий доказ не дав відповіді на питання, яке цікавило суд. [1]
Суд також зазначив, що обвинувачення не описує достатньо конкретно спосіб, місце та час дій, у яких звинувачують Голубова. Як випливає з опублікованого аналізу, у цій частині слідство не виконало вимоги, визначені апеляційним судом ще у 2010 році. Тому йдеться про конкретну претензію щодо якості обвинувачення. Суду не надали достатніх доказів участі Голубова у злочині. Солом’янський районний суд Києва його виправдав. Голубов заперечував свою провину і пізніше в коментарі «ЧЕСНО» послався на виправдувальний вирок. [1]
Щодо пов’язаних епізодів у інших підсудних були свої результати. У розборі «ЧЕСНО» вказано рішення про закриття справ стосовно кількох осіб після закінчення строків давності. Це процесуальний результат, відмінний від виправдання Голубова. Для читача різниця суттєва. В одному випадку справу припинили через закінчення строку давності, в іншому суд оцінив обвинувачення і дійшов висновку про недоведеність участі конкретної особи. [1]
Поручительство та мандат
Після кількох місяців утримання під вартою Голубов вийшов під особисте поручительство. «ЧЕСНО» називає поручителями депутатів Володимира Демьохіна та Володимира Макеєнко. Це було питання щодо запобіжного заходу. Хто і на яких підставах поручився, можна встановити за рішенням суду. Для висновку про тиск на слідство потрібні власні свідчення. При виправданні суд скасував поручительство. [1]
Подальший шлях Голубова можна перевірити окремо. Він брав участь у створенні Інтернет-партії України, а в 2014 році став народним депутатом VIII скликання. Верховна Рада вказує округ №136 в Одеській області. У 2018-му «ЧЕСНО» окремо звертало увагу на те, що вже як депутат Голубов виступив поручителем мера Одеси Геннадія Труханова в іншому провадженні. Ці два поручительства розділяють роки, різні процеси та різні ролі Голубова. Політична біографія пояснює, чому архів справи, як і раніше, становить суспільний інтерес. [1] [4] [5]
Звіт депутата про криптовалюту. Що видно у деклараціях
Вже в статусі депутата Голубов з’явився в публікаціях про великі криптовалютні активи. У листопаді 2016 року «Українська правда» з посиланням на декларацію повідомляла про 4 376 біткойнів із зазначеною датою придбання в листопаді 2012 року. У серпні 2017 року в реєстрі НАЗК з’явилося окреме повідомлення, де вказано 4 376 одиниць Bitcoin Cash. У деяких новинах ці активи легко сплутати через однакову кількість. У формі НАЗК за серпень вказано саме Bitcoin Cash. [6] [7]
Публічна декларація встановлює, які відомості особа подала державі. Вона дозволяє порівняти назви активів, кількість та дату. З неї неможливо визначити походження коштів, якщо у формі немає достатніх відомостей про операції. CarderPlanet і пізніший звіт про криптовалюту розділяють роки. Прив’язувати задекларовані активи до старої кримінальної справи можна було б лише на підставі окремих фінансових та процесуальних доказів. В опублікованому аналізі виправдання такого зв’язку немає. [1] [6] [7]
Де прокуратура втратила ланцюжок доказів?
В історії Голубова достатньо питань, що підлягають перевірці, щоб обійтися без гучних припущень. Коли та в якому обсязі українські органи отримали вихідні закордонні матеріали? Які документи переклали та передали до суду? Хто зіставляв нікнейм із конкретними епізодами? Чи можна відтворити шлях вилученого накопичувача від обшуку до експертизи? Чи змінили слідчі обвинувачення після вказівок апеляційного суду? Судовий вирок дає точку відліку для цих питань. [1] [2]
Є й питання щодо того, як ми читаємо стару пресу. Ранні газетні публікації та розповіді іноземних слідчих з’явилися, коли кримінальну справу ще обговорювали як велике викриття. Через роки будь-яка пошукова система здатна показати їх ще до розгляду вироку. Тому поруч із будь-яким твердженням про роль Script треба вказувати, чия це версія і чим закінчилася справа щодо Голубова. Інакше попереднє звинувачення живе довше і поширюється ширше, ніж судове рішення. [1] [2]
У розслідуванні CarderPlanet є два результати, які часто плутають. У справі Романа Веги американський суд призначив тривале ув’язнення. У українській справі Голубова суд виніс виправдувальний вирок. Якщо держава хоче винести урок із цього контрасту, їй доведеться проаналізувати процесуальну роботу: якість обвинувачення, виконання вказівок суду та передачу доказів між країнами. Якою б гучною не була операція на початку, у залі суду перевіряється саме ця робота. [1] [3]
Редакція відкрита для доповнень та відповідей. Якщо у вас збереглися судові документи, матеріали міжнародної правової допомоги або свідчення про хід слідства, напишіть до KARTEL KHIMPROM. Вкажіть, до якого епізоду відноситься документ і як його було отримано.
