У публічних виступах Марина Ільїна розповідає про технології, міжнародний бізнес та співпрацю з регуляторними органами. В українських публікаціях її ім’я згадується у зв’язку з розшуком у справі Pin-Up. В офіційному санкційному списку — поряд з обмеженнями щодо активів, фінансових операцій та передачі прав на інтелектуальну власність. Це три сторони однієї історії, в центрі якої перебуває керівниця бізнесу та дружина Дмитра Пуніна. [1][2][3][4][9]
Щоб розібратися в цій історії, потрібно зазирнути за межі знайомого логотипу казино. За ним стоять окремі компанії, договори на програмне забезпечення, права на бренд та одержувачі платежів. Саме тут стає зрозумілою самостійна роль Ільїної — і виникають питання, на які рекламна презентація бізнесу відповісти не може.
Хто така Марина Ільїна і чому її роль є важливою
Марина Володимирівна Ільїна, в українських документах — Марина Володимирівна Ільїна, народилася 11 лютого 1989 року. Дата народження та громадянство України вказані в офіційному додатку до санкційного списку. У міжнародних ділових публікаціях вона використовує ім’я Marina Ilina. [3]
В інтерв’ю NEXT.io від 10 лютого 2025 року Ільїна виступала як генеральна директорка PIN-UP Global. Дмитро Пунін названий її чоловіком у запитанні журналіста, на яке вона відповідає. У тій самій розмові Ільїна заявляє про володіння кіпрською компанією GuruFlow Team LTD, яка отримувала роялті від української компанії «Укр Гейм Технолоджи». [1]
Це суттєва обставина: її зв’язок з історією Pin-Up виявляється у публічно заявленій діловій ролі. Тому предметом аналізу є її управлінські повноваження, компанії та комерційні відносини. Сімейний зв’язок допомагає зрозуміти оточення, але сам по собі не встановлює відповідальності за дії чоловіка.
Розшук: що повідомлялося і що потребує актуального підтвердження
6 лютого 2025 року SportClan, чий матеріал зберігся на TheBetting, повідомив про появу Марини Ільїної та її батька Володимира Ільїна в базі розшуку МВС України. У публікації їх описано як осіб, які переховуються від органів досудового розслідування. Там же повідомлялося про раніше оголошений розшук Пуніна, Олександра Матяшова та Івана Баннікова. [4]
У наданій редакції виписки щодо Марини Ільїної вказано територіальне управління ДБР у Києві та частину 1 статті 111-2 КК України — пособництво державі-агресору. У полі «Дата зникнення» вказано 9 грудня 2024 року. Це зміст наданої виписки; він не означає, що Ільїна вважається безвісти зниклою, і не дозволяє автоматично вважати зазначену дату днем публікації розшукової картки.
Під час підготовки цього матеріалу не вдалося самостійно відкрити та перевірити актуальну персональну картку МВС. Тому тут наведено датоване повідомлення про розшук та окремо зазначено відомості з редакційної виписки. Підтвердження розшуку через Інтерпол у використаних матеріалах відсутнє.
Різниця між цими статусами є важливою для подальшого розвитку подій. Розшук пов’язаний із кримінальним провадженням; санкції — з окремим державним рішенням; публічні виступи за кордоном самі по собі не дають відповіді на питання, які процесуальні заходи діють у конкретній країні.
Pin-Up: один бренд, кілька рівнів бізнесу
Обговорення Pin-Up часто перетворюється на суперечку щодо однієї назви. Для перевірки грошових потоків цього недостатньо. Потрібно визначити, про яку саме організацію йдеться, хто нею керував у відповідний період і на якій підставі вона отримувала гроші.
| Назва | Роль у розглянутих джерелах |
|---|---|
| «Укр Гейм Технологі» | Український оператор під брендом Pin-Up; його діяльність стала предметом кримінального розслідування та регуляторних рішень. [5][7] |
| GuruFlow Team LTD | Кіпрська компанія, яку Ільїна в інтерв’ю назвала своєю; одержувач ліцензійних платежів українського оператора, за її словами. [1] |
| PIN-UP Global | Міжнародний бізнес, який Ільїна представляла як генеральний директор і описувала як постачальника технологій та прав на бренд. [1] |
| RedCore | Бізнес-група, про перетворення на яку PIN-UP Global оголосила 26 серпня 2025 року. Ільїна призначена генеральною директоркою та засновницею. [8] |
Корпоративне розділення не знімає питань щодо фактичного контролю, але й не дозволяє переносити будь-які претензії до однієї юридичної особи на всі інші. Зв’язок, що перевіряється, повинен мати зміст: договір, платіж, частку власності, повноваження давати обов’язкові вказівки. Логотип такого доказу не замінює.
У чому розходяться версія слідства та позиція Ільїної
14 лютого 2025 року «Детектор медіа» з посиланням на ДБР повідомив про затримання директора українського онлайн-казино та підозру у пособництві державі-агресору. За інформацією бюро, фактичними власниками структури були громадяни Росії, а розслідування виявило зв’язки з російським капіталом та суб’єктами, що перебувають під санкціями. Ці твердження наводяться як версія правоохоронного органу. [5]
Ільїна публічно заперечила звинувачення. В інтерв’ю NEXT.io вона пояснювала відносини з українським оператором ліцензуванням інтелектуальної власності, заперечувала фінансові перекази до Росії та називала переслідування тиском на бізнес. Вона також заявляла, що слідство неправомірно оцінює більш ранні платежі, застосовуючи норму, яка була введена пізніше. Це її позиція, а не висновок, встановлений судом. [1]
Тому предмет спору набагато точніший, ніж формула «казино заплатило за кордон». Необхідно встановити економічний зміст операцій, кінцевого одержувача коштів та фактичний контроль над учасниками угоди. Сама назва платежу — «роялті» — не підтверджує і не спростовує його законність. Для оцінки потрібні умови договору, реально надані права, розрахунок винагороди та подальший рух грошей.
Тут особливо важливо не підмінити документи ефектною схемою зі стрілками. Послідовність переказів між компаніями можна стверджувати лише тоді, коли підтверджено кожну ланку. У опублікованих для цього аналізу матеріалах немає повного масиву банківських виписок, що дозволяє самостійно відтворити всі операції.
2,6 мільярда гривень: результат справи оператора
3 червня 2025 року Forbes Ukraine повідомив про анулювання компанією PlayCity ліцензії онлайн-казино Pin-Up. Видання посилалося на повідомлення Мінцифри та наводило позицію регулятора щодо російських зв’язків бізнесу. Це конкретне регуляторне рішення стосовно діяльності на українському ринку. [7]
12 липня 2025 року УНН, переказуючи повідомлення ДБР, повідомило про спеціальну конфіскацію 2,6 млрд гривень у компанії, що діяла під брендом Pin-Up. Суд, згідно з цим повідомленням, затвердив угоду з директором; покарання становило п’ять років позбавлення волі з звільненням від відбування покарання та випробувальним терміном три роки. Серед перелічених складів злочинів — колабораційна діяльність, участь у злочинній організації, ухилення від сплати податків та легалізація майна. [6]
Цю суму не можна називати особистими коштами, конфіскованими у Марини Ільїної. Джерело описує фінансові ресурси компанії та рішення щодо директора. Зміст такого рішення важливий для розуміння справи, але не є рівнозначним особистому обвинувальному вироку Ільїній. Підтвердженого вироку щодо неї у розглянутих матеріалах не виявлено.
Санкції проти Ільїної: персональне рішення
23 серпня 2025 року президент України підписав указ № 612/2025 про введення в дію рішення РНБО. У позиції 24 першого додатка зазначена саме Марина Володимирівна Ільїна з датою народження 11 лютого 1989 року. Це дозволяє ідентифікувати фігурантку за офіційним документом, а не лише за збігом імені в новинах. [2][3]
Перелік включає блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу, призупинення економічних та фінансових зобов’язань, заборону передачі технологій та прав інтелектуальної власності. Для основних обмежень передбачено десятирічний термін; позбавлення державних нагород визначено як безстроковий захід. [3]
Для історії, в якій центральне місце займають ліцензування та права на програмні продукти, зміст обмежень заслуговує на окрему увагу. Однак із самого санкційного списку неможливо визначити, які саме закордонні договори було розірвано або які рахунки було заблоковано: наслідки для окремої операції потрібно перевіряти за документами про виконання рішення.
Через три дні — оголошення про RedCore
26 серпня 2025 року, через три дні після дати указу про санкції, з’явилося офіційне повідомлення про перетворення PIN-UP Global на RedCore. Компанія пояснила цю зміну розширенням діяльності за межі iGaming: серед напрямків названо фінансові технології, маркетинг, електронну комерцію, обслуговування клієнтів, комунікації та регуляторні технології. [8]
Збіг дат помітний, однак він не розкриває мотив реорганізації. Публічне повідомлення підтверджує заявлену спадкоємність бізнесу. Воно не доводить, що нову назву обрали для обходу санкцій. Для такого висновку знадобилися б відомості про передані активи, зміни власників та дії, спрямовані на обхід конкретних обмежень.
При цьому спадкоємність робить обґрунтованими питання щодо того, які компанії та договори збереглися, хто контролює права на продукцію та як партнери перевіряють санкційні ризики. Новий бренд надає бізнесу нове обличчя; він не скасовує історію договорів та рішень державних органів.
Регуляторні технології та власна прозорість
17 липня 2026 року сайт RedCore опублікував матеріал про нове інтерв’ю Ільїної для NEXT.io. Темами стали обмеження «сірих» ринків, поєднання технологій з галузевою експертизою та співпраця бізнесу з державою. Ільїну знову представлено як генеральну директорку та засновницю групи. [9]
Це актуальний публічний образ компанії: технологічний партнер, що пропонує рішення для регульованих ринків. Перевіряти такий імідж варто за тими самими критеріями, що застосовуються до будь-якого постачальника подібних рішень: розкриття інформації про власників, зрозуміла структура управління, перевірка контрагентів та документальне пояснення спірних операцій.
Один із додаткових корпоративних слідів знаходиться в Україні. У картці ТОВ «ТУРБО. ЮА» на Opendatabot, із зазначеною датою виписки 3 вересня 2026 року, Ільїна вказана як кінцевий бенефіціар, а кіпрська «ПІПРОС ХОЛДІНГ ЛТД» — засновником. Це дані сервісу на основі реєстрів, корисні для подальшого порівняння компаній. Самі по собі вони не доводять участі «ТУРБО. ЮА» у порушеннях, що розслідуються у справі Pin-Up. [10]
Що залишається з’ясувати
Наступним важливим кроком у цій історії є оприлюднення документів, які дозволять зіставити публічні пояснення сторін із реальними операціями. Для цього важливими є кілька питань:
- Який поточний процесуальний статус Ільїної та чи діє її розшукова картка?
- Які конкретні дії інкримінуються їй особисто, в які дати та на підставі яких доказів?
- Хто контролював GuruFlow Team у періоди спірних платежів і хто розпоряджався отриманими коштами?
- Які юридичні особи, права та договори належать до RedCore після оголошеного перетворення?
- Як виконуються персональні санкційні обмеження та чи були вони предметом оскарження?
Відповіді дозволять оцінити особисту роль Ільїної у встановлених діях. На сьогодні відкриті джерела свідчать про її самостійну участь в управлінні міжнародним бізнесом, публічний захист його моделі та особисте рішення щодо санкцій. Повідомлення про розшук роблять перевірку її процесуального статусу особливо важливою.
Історія Марини Ільїної — частина більш широкого аналізу бізнесу Дмитра Пуніна. Його біографія та окремі епізоди зібрані у відповідному досьє.
Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел, перевірених 16 жовтня 2026 року, та окремо зазначеної виписки, наданої редакцією. Позиція Ільїної наведена на основі її опублікованого інтерв’ю; новий коментар для цього матеріалу не запитувався. Повідомлення про звинувачення та розшук не означають встановленої судом вини.
