Оголошення про роботу, дзвінок із «служби безпеки банку», інтернет-магазин і закрита лабораторія на перший погляд належать до різних історій. У матеріалах про «Хімпром» вони виявляються частинами однієї проблеми: злочинна мережа може одночасно шукати нових виконавців, продавати наркотики, викрадати заощадження та тримати людей у страху. Її наслідки відчувають і ті, хто ніколи не чув назви картелю.
Найпростіший спосіб недооцінити таку організацію — уявити її як групу людей, що об’єдналися навколо однієї лабораторії. Вилучили обладнання, затримали співробітників, показали фотографії — історія закінчилася. Але що сталося з замовником, вербувальником, фінансовим керівником і тими, хто готовий залучити наступну зміну?
Редакція KARTEL KHIMPROM аналізує структуру мережі через конкретні функції та фігурантів. Основа матеріалу — повідомлення правоохоронців, журналістські розслідування та досьє нашого архіву. Коли йдеться про звинувачення, це версія відповідного джерела; санкції, розшук і вирок щодо окремого епізоду мають різне значення. Міжнародний масштаб проблеми також не означає доведеного контролю «Хімпрому» над усім світовим наркоринком.
Назва одна, завдань — кілька
22 квітня 2026 року Нацполіція України описала «Хімпром» як ієрархічну структуру з дистанційним керівництвом з-за кордону. За її версією, всередині були розділені виробництво наркотиків, управління фінансовими потоками та інформаційний тиск на опонентів. [1]
Щоб зрозуміти цю структуру, корисно простежити шлях ресурсів. Людей потрібно знайти й розподілити. Для виробництва необхідні приміщення, обладнання та фінансування. Продукції потрібен покупець. Отримані кошти потрібно зібрати й передати тим, хто розпоряджається доходами. Це аналітичний розклад завдань, а не виявлений редакцією штатний розклад.
Кожна ланка має свою вразливість. Людина, яка відповідає на повідомлення, може знати покупців, але не постачальників. Працівник приміщення може бачити продукцію, але не тих, хто отримує прибуток. Тому розслідування окремого злочину та відновлення всієї структури вимагають різного обсягу доказів.
У нашому аналізі схеми функціонування «Хімпрому» кадровий напрямок відокремлений від збутового. Це суттєва різниця: мережа потребує одночасно товару та людей, які забезпечать її функціонування. Питання контролю над обома потоками важливіше за гарну схему з єдиним прізвищем нагорі.
Вхід через вакансію
31 серпня 2026 року Нацполіція повідомила про операцію за участю Казахстану та Албанії. За версією слідства, фіктивні вакансії використовувалися для набору операторів, кадрових співробітників, хіміків, кур’єрів та логістів у «Хімпром». [2]
Ця історія пояснює, чому профілактика наркозлочинності не може обмежуватися розмовами про вживання. Людина може зіткнутися з мережею як претендент на роботу. Їй пропонують роботу, організаційні обов’язки, листування з клієнтами або поїздку. Критичний момент настає тоді, коли за нейтральним описом починають проступати реальні завдання.
Не можна вважати кожного оператора автоматично обдуреною жертвою, так само як не можна за назвою посади визнати його свідомим учасником усіх злочинів угруповання. Важливе значення мають обізнаність, конкретні дії та можливість відмовитися. Саме тому матеріали про найм, листування та обставини виходу з організації є важливими для встановлення індивідуальної відповідальності.
Для редакції вербування — самостійна частина цієї економіки. Той, хто постачає людей, забезпечує відтворення решти ланок. Без цієї функції навіть велике виробництво стикається з нестачею виконавців. З нею затримання частини учасників ще не дає відповіді на питання, чи припинився набір нових.
Суворі правила: штрафи, насильство та заборона на вихід
У тому ж серпневому повідомленні поліція прямо описала грошові покарання за порушення внутрішніх правил, фізичне насильство та незаконне утримання тих, хто намагався втекти. За її даними, у березні 2026 року в Албанії передали до суду справу проти двох громадян України щодо утримання операторів та застосування до них насильства. [2]
Історичний контекст ще складніший. На брифінгу 21 березня 2019 року тодішній перший заступник голови СБУ Павло Демчина стверджував, що учасників «Хімпрому» піддавали каліцтвам, зокрема відсіканню пальців, за порушення конспірації та несанкціоновані контакти. Про це повідомила «Українська правда». Це публічна заява посадової особи того періоду; вона не дозволяє без додаткових матеріалів приписувати конкретний епізод кожному нинішньому фігуранту. [3]
Якщо розглядати описані практики як спосіб управління, їхній сенс очевидний: ціна відмови має здаватися вищою за ціну підпорядкування. Штраф робить вихід фінансово болючим, загроза насильства — фізично небезпечним. У результаті утримання виконавця стає окремим завданням організації.
У такій ситуації формальна можливість написати заяву про звільнення нічого не пояснює. Важливо, чи могла людина реально покинути приміщення, припинити виконувати доручення та звернутися по допомогу. Для розслідування це межа між добровільною участю, примусом та поєднанням різних обставин на різних етапах.
Суворість внутрішніх правил показує, наскільки небезпечною може стати спроба перестати бути корисним для мережі.
Лабораторія — лише одна з адрес
У квітневому звіті Нацполіції проект U420 пов'язують із «Хімпромом». Відомство називало Київ і Дніпро виробничими центрами та повідомляло про зростання мережі з 13 магазинів у листопаді 2025 року до 105 у квітні 2026-го. Йшлося про продукцію з синтетичними канабіноїдами. [1]
У цьому епізоді заслуговує на увагу поєднання виробництва з торговельною інфраструктурою. Питання не обмежується тим, де було виготовлено речовину. Потрібно встановити, хто забезпечував закупівлі, пакування, розміщення продукції та розрахунки. Зовні звичайна торгова операція може вимагати перевірки походження товару та ролі кожного учасника.
Водночас не можна поширювати звинувачення з конкретної мережі на всі магазини подібного профілю або вважати будь-яку згадку про CBD доказом незаконного обігу. Для кожного епізоду мають істотне значення склад продукції, період її обігу та результати дослідження.
Про роль фахівців та замовників ми писали в матеріалі про операцію «Breaking Bad». Аналіз лабораторії в Казахстані та виробництва в Наваррі доповнюють загальну картину. У перевірених повідомленнях правоохоронців щодо останніх двох справ приналежність викритих угруповань до «Хімпрому» не встановлено.
Європейській жертві не потрібно купувати наркотики
Міжнародні збитки можуть завдаватися й іншим шляхом — телефонним дзвінком. У грудні 2025 року Нацполіція повідомила про кол-центри в Києві, Дніпрі та Івано-Франківську, звідки дзвонили мешканцям Чехії, Латвії та Литви. Поліція повідомляла щонайменше про 47 потерпілих та збитки майже в 50 млн гривень. У квітні 2026 року відомство прямо пов’язало цю мережу з «Хімпромом». [4] [1]
Згідно з грудневим повідомленням, співрозмовники видавали себе за банкірів і поліцейських, лякали небезпекою для рахунків і домагалися переказу грошей. Для переконливості залучали носіїв мови, а під час відеозв’язку застосовували технології зміни зовнішності та голосу. [4]
Таким чином, проблема набуває міжнародного характеру навіть без перевезення забороненого товару через кордон. Виконавець перебуває в одній країні, потерпілий — в іншій, а рух коштів вимагає окремого фінансового розслідування. Для людини, яка втратила заощадження, ймовірний зв’язок операторів із наркомережею може виявитися значно пізніше самого злочину.
Важливо розрізняти два види кол-центрів. Одні, за версією слідства, вербували людей для наркобізнесу. Інші обманювали зовнішніх клієнтів. Загальний формат офісу не робить ці функції однаковими: відрізняються потерпілі, завдання операторів та докази, необхідні щодо кожного епізоду.
Хто стоїть за прізвищами на схемі
Обговорення структури стає змістовним, коли кожне ім’я має під собою підґрунтя: конкретну публікацію, судову справу, санкційний акт або встановлений факт. Нижче — сім осіб із нашого архіву. Це не твердження про однакову роль чи однакове процесуальне становище всіх перелічених осіб.
Єгор Буркін: публічна особа керівництва
Єгор Васильович Буркін, відомий також як Єгор Левченко, посідає центральне місце в публікаціях про ймовірне керівництво мережі. «Слідство.Інфо» пов’язує його з кримінальними провадженнями та рішенням про санкції від грудня 2023 року. Журналісти наводять і його публічну позицію: він представлявся підприємцем і пояснював звинувачення спробами конкурентів знищити його репутацію. [5]
Для розуміння його ймовірної ролі необхідно зіставляти публічний образ із рішеннями, контактами та фінансовими діями, описаними в матеріалах справ. Популярність прізвища не звільняє від цієї перевірки.
Андрій Амірханян: різні імена в одній історії
Андрій Абрамович Амірханян в українських матеріалах фігурує також як Андрій Лемишко. «Слідство.Інфо» відносить його до фігурантів справ щодо «Хімпрому» та повідомляє про включення до санкційного пакету 2023 року. [5]
Для міжнародного розслідування встановлення особи — це окрема робота. Різні прізвища та варіанти транслітерації можуть розривати видиму історію однієї людини. Але об’єднувати записи лише за схожістю імен теж не можна: потрібні документи та збіжні ідентифікатори.
Олександр Щипцов: питання про організаційну роль
У досьє Олександра Юрійовича Щипцова зібрано публікації про раннє оточення Буркіна та ймовірні управлінські функції. Зокрема, переказ матеріалів російського розслідування в «Комерсанті» відносить до його сфери відповідальності безпеку та підбір кадрів.
Тематичні ресурси описують його обов’язки ширше. Ці версії корисно зіставляти за часом: роль у ранньому періоді, твердження про пізнішу функцію та чинний процесуальний статус — це різні відомості. Скласти з них єдину біографію без перевірки дат було б надто просто.
Андрій Вігель: фінансовий напрямок
Андрій Олександрович Вігель у зібраних у досьє публікаціях RTVI та «Комерсанта» згадується у зв’язку з імовірною легалізацією доходів. Останнє видання висвітлювало позицію російського слідства; ці відомості вимагають саме такого зазначення джерела.
Фінансова функція має принципове значення: вона дозволяє поставити питання, хто перетворював виручку окремих ланок на активи і кому ці активи належали. Назвати людину «фінансистом» недостатньо — необхідно показати операції, повноваження та отримувачів вигоди.
Артем Градопольцев: слід санкцій та версії щодо інвестицій
Артем Олександрович Градопольцев також включений до санкційного пакету грудня 2023 року, проаналізованого «Слідство.Інфо». [5] OPSNARK приписує йому інвестиції в кол-центри та закордонне виробництво наркотиків. У рамках цієї статті такі конкретні функції залишаються твердженнями тематичного ресурсу: санкційний запис сам по собі їх не доводить. [7]
Карина Койнаш: судовий епізод та межі його значення
У досьє Карини Сергіївни Койнаш наведено відомості про справу №757/3887/20-к у Голосіївському районному суді Києва, що стосується сприяння учасникам злочинних організацій та приховування їхньої діяльності. Зв’язок цього розгляду зі «Хімпромом» викладено у цитованій там публікації на основі судових матеріалів.
OPSNARK окремо приписує Койнашу організаційні функції в Казахстані. Цю тезу не можна підтвердити лише одним фактом існування української справи: для встановлення конкретної діяльності за кордоном потрібні відповідні документи. [7]
Денис Кліпов: чому важливо читати зміст вироку
О Денису Івановичу Кліпову «Слідство.Інфо» повідомляє про фігуранта, який у 2019 році в Україні отримав два роки позбавлення волі з конфіскацією майна за участь в організації незаконного розповсюдження наркотиків. Він також увійшов до санкційного списку 2023 року. [5]
Вирок, винесений за конкретний епізод, дає більш певну опору, ніж непідтверджений підпис на схемі. Але й він не дозволяє автоматично встановити місце людини в усій міжнародній структурі.
Гроші пов’язують те, що на карті виглядає роздільним
У квітневому повідомленні про U420 Нацполіція заявила про 145 підконтрольних підприємців, які адмініструвалися з однієї IP-адреси, та використання криптовалютних гаманців для переміщення та легалізації коштів. Це опис певного напрямку, що розслідується, а не універсальна схема будь-якого бізнесу фігурантів. [1]
Для аналізу особливо важливо встановити, де закінчується самостійність окремої точки і починається централізоване управління. Хто обирає одержувача платежу? Хто має доступ до рахунків? Хто приймає рішення про переказ виручки? Відповіді можуть пов’язати об’єкти, між якими на звичайній карті немає нічого спільного.
Криптовалюта, реєстрація компанії за кордоном або використання загального технічного сервісу самі по собі не свідчать про злочин. Їхнє значення виявляється у поєднанні з походженням грошей, змістом операцій та доведеним контролем. Без цього розслідування ризикує перетворитися на перелік фінансових інструментів.
Суспільна шкода тут виходить за межі безпосередніх грошових втрат. Якщо злочинні доходи дійсно надходять у легальну економіку, виникає питання про вигоди, отримані за рахунок чужих втрат і насильства. Тому оцінювати результат боротьби з мережею слід також за долею активів, а не лише за кількістю затриманих виконавців.
Чому це міжнародна проблема
Гаазький центр стратегічних досліджень HCSS присвятив «Хімпрому» окремі розділи доповіді У тіні війни, опублікованого в березні 2025 року. Автори розглядають мережу в контексті України, Росії, Казахстану та Білорусі, цифрових продажів та змін у злочинних зв’язках під час війни. Це дослідницький огляд, що спирається на інші публікації, а не на судове встановлення всієї структури. [6]
Міжнародний характер має кілька різних вимірів. Країна, в якій вербують людей, може відрізнятися від країни, де вони працюють. Місце проживання ймовірного керівника — від місця заподіяння шкоди. Держава, де виявлено актив, — від держави, яка розслідує походження грошей.
Особливо важливо не змішувати ці виміри. Потерпілі в Латвії чи Литві не доводять існування там нарколабораторій. Проживання фігуранта за кордоном не підтверджує діяльність місцевого підрозділу. Схожа технологія продажу в іншої групи не вказує на спільного власника.
При цьому міжнародна взаємодія вже має конкретний зміст. У серпневому прес-релізі Нацполіції зазначено про спільні слідчі групи з Казахстаном та Албанією. Поліція також повідомляла про 17 затриманих у казахстанській в’язниці в липні 2026 року. [2] Це вагоміша підстава говорити про транскордонне розслідування, ніж перелік країн без опису подій.
Глобальний сенс проблеми — у можливості розподілити діяльність між кількома правовими системами, тоді як кожна потерпіла особа та слідчий спочатку бачать лише свою ділянку. Відтворити загальну картину можна лише об’єднавши відомості про учасників, збитки, комунікації та засоби. У нашому огляд історії та закордонних зв’язків мережі ці відмінності розглянуто в окремих епізодах.
Страх діє й за межами організації
Нацполіція у квітні 2026 року заявила про понад 30 задокументованих випадків насильницьких злочинів, скоєних учасниками «Хімпрому» або на їхнє замовлення, а також про переслідування поліцейських, які розслідували діяльність цієї мережі. [1]
Якщо погрози здатні змусити свідка мовчати, журналіста відмовитися від публікації або посадову особу ухилитися від прийняття рішення, їхній ефект виходить за межі одного нападу. У цьому полягає суспільна небезпека примусу: він може змінювати поведінку людей, які самі нічого не виробляють і не продають.
На сторінці OPSNARK перелічені напади, підпали та інші тяжкі інциденти, які автори пов’язують із мережею. Однак ця добірка не замінює перевірки кожного випадку: хто встановив причетність, у якій справі та яким процесуальним рішенням. Деякі посилання ресурсу ведуть на наш власний сайт; таке цитування не є другим незалежним підтвердженням. [7]
Для серйозної розмови про насильство не потрібно складати всі звинувачення в один недоведений список. Вже опубліковані правоохоронцями відомості про затримання людей та напади вимагають відповіді по суті. Чим точніше встановлено відповідальність за кожен епізод, тим важче розчинити її в загальному інформаційному шумі.
Що означає по-справжньому зупинити мережу
Рейд дає видимий результат: закрито приміщення, вилучено продукцію, затримано осіб. Довгостроковий результат вимагає інших відповідей. Чи припинився набір? Чи встановлено організаторів? Чи знайдено активи? Чи отримали свідки захист, а потерпілі — можливість відшкодування?
Для оцінки таких справ редакція вважає важливими чотири напрямки. Перший — доведені ролі керівників та виконавців. Другий — рух грошей та їхні кінцеві одержувачі. Третій — доля тих, кого втягнули або утримували під примусом. Четверте — судовий результат, що дозволяє відрізнити обґрунтоване звинувачення від версії, яка не витримала перевірки.
Змальовувати «Хімпром» як всемогутній світовий центр означало б замінити дослідження легендою. Недооцінювати описані в джерелах міжнародні зв’язки було б іншою помилкою. Між цими крайнощами лежить робота з конкретними людьми, документами та наслідками.
Головне питання після чергового повідомлення про розгром просте: хто зберіг можливість оплатити наступну зміну? Поки джерела фінансування, канали набору та коло осіб, які приймають рішення, залишаються нез’ясованими, фотографія закритої лабораторії показує лише частину історії.
Редакція KARTEL KHIMPROM. Підготовлено 7 жовтня 2026 року. Джерела та дати наведено для кожного комплексу відомостей; твердження щодо окремих осіб не означають встановлення їхньої вини у всіх описаних епізодах.
