27 вересня 2026 року сайт ОРД опублікував англомовний матеріал «Ціна бездіяльності: як поліцейський перетворив принцип невтручання на джерело доходу»У тексті стверджується, що заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області Роман Зіняк нібито був пов’язаний зі схемою отримання грошей за невтручання поліції у діяльність студій з еротичним та порнографічним контентом. Редакційна перевірка показує: сама травнева історія про «порноофіси» підтверджується кількома джерелами, зокрема повідомленнями з посиланням на Офіс генпрокурора, СБУ та Нацполіцію.
Що підтверджено щодо посади Зіняка
Офіційна сторінка ГУНП в Івано-Франківській області вказує: Роман Зіняк — заступник начальника ГУНП в Івано-Франківській області, полковник поліції. Це єдиний перевірений факт про нього, який безпосередньо збігається з вихідною публікацією ОРД.
ОРД далі пише про нібито щомісячні платежі, посередників, конвертацію грошей через компанії, криптовалюту та майнінг. Станом на 2 жовтня 2026 року у знайдених відкритих публікаціях Офісу генерального прокурора, Нацполіції, СБУ у ЗМІ та в матеріалах судових засідань, опублікованих журналістами, прізвище Зіняка серед підозрюваних у справі «порноофісів» не фігурує. Тому ці твердження не можна подавати як встановлений факт.
Що відомо про справу «порноофісів»
20 травня 2026 року правоохоронці заявили про викриття корупційної схеми в Нацполіції, пов’язаної з прикриттям так званих «порноофісів» в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях. «Українська правда» з посиланням на Офіс генерального прокурора Писала, що, за версією слідства, поліцейські та наближені до них особи могли отримувати неправомірну вигоду за безперешкодну роботу приміщень, де незаконно створювали та поширювали порнографічний контент.
У публічних матеріалах названо п’ятьох підозрюваних: начальник ГУНП в Івано-Франківській області Сергій Безпалько, його заступник Володимир Яцюк, перший заступник начальника слідчого управління ГУНП у Тернопільській області Андрій Ткачик, заступник начальника ГУНП у Житомирській області Ілля Гулеватий та водій, пов’язаний з автогосподарством структури МВС, Володимир Воробей. Саме ці прізвища наводить УП, а також ZN.ua.
За даними слідства, які переказали українські ЗМІ, схема будувалася навколо обіцянки не реагувати на діяльність офісів, де створювався та поширювався відвертий контент. Розмір регулярної плати становив 20 тисяч доларів на місяць, а водій, за версією слідства, виконував роль посередника. Ці дані детально викладені в репортажі «Суспільного» з Печерського суду Києва.
Процесуальний статус: підозра, арешт, застава
21 травня 2026 року Печерський районний суд Києва обрав п’ятьом фігурантам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. За даними «Української правди»Суд призначив заставу у розмірі 7 млн грн Сергію Безпалько, 5 млн грн Володимиру Яцюку, 5 млн грн Андрію Ткачику, 1 млн 164 тис. грн Іллі Гулеватому та 8 млн грн Володимиру Вороб’ю.
22 травня 2026 року ZAXID.NET з посиланням на Офіс генпрокурора повідомив, що за чотирьох поліцейських внесли заставу і вони вийшли з-під варти; Воробей тоді залишався під вартою. Це не означає визнання провини: йдеться про стадію досудового розслідування та запобіжний захід.
Нацполіція, за даними УНН, направила комплексні перевірки до Житомирської, Тернопільської та Івано-Франківської областей після викриття 20 травня. У повідомленні також йдеться про те, що керівництво поліції заявило про готовність перевіряти порушення незалежно від посади та звання.
Позиція захисту та слабкі місця офіційної версії
Важлива деталь: підозрювані на засіданнях не визнали свою провину. «Суспільне» Повідомляється, що захист Яцюка називав підозру необґрунтованою та вказував: прокуратура, на думку адвокатів, не довела передачу грошей Яцюку або його керівнику. Адвокат Гулеватого стверджував, що поліцейського фактично провокували на ігнорування «вигаданого офісу та вигаданого бізнесу». Ці аргументи поки що не є встановленими судом фактами, але вони важливі для збалансованості.
Прокурор у цій справі Іван Пеліван, відповідаючи «Суспільному», не розкрив, чи працювали самі «порноофіси», що саме там знімали та чи притягували до відповідальності людей, зайнятих у зйомках. Він заявив, що предметом провадження є не виробництво контенту, а документування отримання неправомірної вигоди.
Висновок для редакції
Травневу справу про ймовірне прикриття «порноофісів» у трьох областях підтверджено кількома незалежними публікаціями та повідомленнями з посиланнями на Офіс генпрокурора, СБУ та Нацполіцію. Підтверджено імена п’яти підозрюваних, кваліфікацію за статтею про неправомірну вигоду, запобіжні заходи та подальше звільнення чотирьох поліцейських під заставу.
Ми пильно стежимо за тим, що відбувається в Національній поліції, а журналісти нашої редакції продовжують працювати та досліджувати цей інцидент.
