Максим Криппа опинився в центрі одразу кількох історій про великі українські гроші: купівлю знакових об’єктів нерухомості, інвестиції в кіберспорт та обговорення ймовірних зв’язків бізнесу з політичною владою. Масштаб придбань підтверджується відкритими публікаціями та офіційними документами. Набагато гірше справи йдуть із доказами гучних визначень — від «тіньового скарбника» до оператора загальної каси з «Хімпромом». Редакція Kartel-khimprom.com зіставила доступні матеріали: де закінчується встановлений ланцюжок подій і починається версія, яку поки що не можна видавати за результат розслідування.
Наша позиція: чим помітніший вплив приватного капіталу на економіку країни, тим важливіше розуміти його походження, структуру власності та зобов’язання перед кредиторами. Цей інтерес є особливо обґрунтованим у разі придбання колишніх державних активів. Але вимога прозорості має сенс лише тоді, коли публікація містить документи, розрізняє учасників подій і не замінює рух грошей політичними прізвиськами.
Понад $100 млн на нерухомість: що відомо про масштаби покупок
У грудні 2024 року Forbes Ukraine повідомив з посиланням на інтерв’ю Криппи: за попередні два роки бізнесмен витратив понад $100 млн на українську нерухомість. Йшлося про бізнес-центр «Парус», готель «Україна» та об’єкт у Козині. Це заявлена вартість певних придбань за конкретний період, а не оцінка всього статку і не показник щорічного прибутку його бізнесу. [1]
Угоду з готелем можна перевірити за первинним документом. У наказі Фонду державного майна про завершення приватизації як покупець зазначено ТОВ «Ола Файн». Ціна з ПДВ склала 3 014 133 465,60 грн. Договір купівлі-продажу датований 5 листопада 2024 року, акт приймання-передачі — 12 грудня. Тому при порівнянні сум важливо враховувати податок: приблизно 2,512 млрд грн без ПДВ і приблизно 3,014 млрд грн з ПДВ стосуються однієї угоди. [2]
Інший актив — кіберспортивна організація NAVI. У її офіційному повідомленні від 16 жовтня 2022 року йдеться про те, що Криппа став мажоритарним власником ще в четвертому кварталі 2018 року, а завершення угоди припало на літо 2022 року. NAVI окремо розмежувала власника та комерційного партнера: GG.BET названо партнером організації, а не її власником. [3]
У липні 2026 року Forbes повідомив також про повний перехід Міжнародного виставкового центру під контроль Криппи. За даними видання, 75% він придбав у червні 2025 року, решту 25% — у березні 2026-го. Так поступово формується портфель активів, значення яких виходить за межі однієї галузі. [4]
На думку редакції, предметом суспільного інтересу тут є співвідношення масштабу придбань та доступності інформації про їхнє фінансування. Придбання дорогого об’єкта саме по собі не свідчить про злочин. Однак зрозуміла структура угоди — власні кошти, кредит, партнерський капітал, забезпечення та кінцевий бенефіціар — дозволила б обговорювати цей бізнес значно більш конкретно.
Казино, програмне забезпечення та власність: різні питання
Тема азартних ігор супроводжує багато публікацій про Криппу. При цьому його власна публічна позиція відрізняється від звинувачувальних переказів. У викладі великого інтерв’ю Forbes, опублікованому «Політаналізом» у грудні 2024 року, він заперечував свою нинішню причетність до грального бізнесу та зв’язок із казино «Вулкан», а інвестиції в азартні ігри відносив до періоду, що завершився у 2016 році. Це пояснення самого бізнесмена; його слід враховувати та перевіряти нарівні з критичними твердженнями. [5]
Під час такої перевірки принципово важливо розрізняти власника онлайн-казино, розробника програмного забезпечення, постачальника платіжних послуг та рекламного партнера. Вони можуть взаємодіяти в комерційній сфері, але це не робить їх однією юридичною особою і не доводить наявності спільного контролю. Для встановлення власника потрібні корпоративні документи, відомості про бенефіціарів, договори та дані про розподіл доходу.
Тим більше не можна без розрахунків повторювати оцінку в 10 млрд доларів як встановлений річний оборот «імперії Криппи». У джерелах, вивчених для цього матеріалу, немає перевіреної методики, яка б дозволяла встановити межі такого бізнесу та виключити подвійний підрахунок одних і тих самих коштів. Оборот ставок, виручка оператора, дохід розробника та особистий статок інвестора — це різні показники.
Дропи: реальна проблема фінансового ринку
Платіжна інфраструктура заслуговує на окрему увагу. Під «дропами» зазвичай розуміють людей, чиї рахунки використовуються іншими учасниками схеми для прийому та переказу грошей. Розподіл надходжень між безліччю формальних одержувачів може ускладнювати встановлення справжнього організатора та призначення операцій.
27 травня 2025 року Кіберполіція повідомила про припинення діяльності нелегального онлайн-казино. За версією правоохоронців, його організували п’ятеро мешканців Києва, а банківські рахунки підставних осіб використовувалися для поповнення ігрових балансів. У повідомленні йшлося про близько 18 тисяч активних гравців та щомісячний дохід понад мільйон гривень. Ім’я Криппи в цьому повідомленні не згадується. [6]
Ще ширший масштаб видно у повідомленні Держфінансового моніторингу від 23 вересня 2025 року. Відомство повідомило про передачу в серпні 32 матеріалів, пов’язаних із використанням рахунків фізичних осіб: понад дві тисячі осіб, близько 4,5 тисячі рахунків у 39 банках та операції на суму приблизно 6 млрд грн. В одному з описаних епізодів перевірялися потоки, пов’язані з шахрайством, забороненими онлайн-казино та цифровими активами. Це зведені дані фінансової розвідки за різними матеріалами, а не оборот однієї конкретної організації. [7]
Тут необхідна точність формулювань. Такі операції часто проходять саме через банківську систему. Проблема полягає у приховуванні реального розпорядника коштів, економічного сенсу переказів та зв’язків між одержувачами. Тому твердження, нібито гроші повністю «обходять банки», заважає зрозуміти, де мають діяти контроль та фінансовий моніторинг.
Що поліція повідомляла про фінанси «Хімпрому»
22 квітня 2026 року Національна поліція опублікувала матеріал про ймовірну злочинну організацію «Хімпром». У фінансовій частині прес-релізу відомство описало використання 145 підконтрольних фізичних осіб — підприємців, управління дроп-рахунками з однієї IP-адреси та надходження 56 млн грн за два дні на один із рахунків. Також поліція повідомила про арешт 416 рахунків та блокування близько мільйона USDT. Це відомості слідства, викладені в офіційному повідомленні, а не судове встановлення вини всіх згаданих учасників. [8]
Ці дані дають змогу сформулювати змістовне запитання: чи можуть різні нелегальні ринки користуватися послугами одних і тих самих фінансових посередників? Перевіряти таку можливість є обґрунтованим. Однак у розглянутих матеріалах немає задокументованого ланцюжка, який би пов’язував рахунки зі справи «Хімпрому» з конкретними компаніями Криппи або оплатою придбаних ним активів.
Загальна техніка здійснення платежів ще не означає загальну організацію. Використання підставних рахунків зустрічається в різних злочинних схемах. Збіг методу вказує на напрямок перевірки; збіг одержувачів, адміністраторів та грошових потоків уже міг би стати доказом зв’язку. Не можна підміняти друге першим.
Як перевірити версію про спільну фінансову інфраструктуру
Для перевірки ймовірного перетину потрібні ідентифіковані посередники: конкретні компанії, що обслуговують платежі, власники рахунків, адміністратори кабінетів, договори та підтверджені перекази. Істотне значення мали б повторювані реквізити, загальний фактичний контроль та збіжні маршрути виведення коштів.
Наступний рівень — зв’язок цих операцій із придбанням певного майна. Тут знадобляться дати, суми, платники та підстави платежів. Навіть переказ між двома компаніями необхідно розглядати в контексті: це могла бути позика, оплата послуги, інвестиція або операція без реального економічного змісту. Висновок залежить від документів.
На думку редакції, саме таке зіставлення може дати результат у питанні можливого обслуговування нелегального бізнесу. Обвинувальне визначення «єдина пральня» без встановленого руху коштів залишається твердженням, яке публікація поки що не може обґрунтувати. Ми не маємо матеріалів, які б дозволяли назвати Криппу оператором фінансів «Хімпрому».
44 млн грн за Чернишова: конкретний епізод замість загального звинувачення
Історія застави за Олексія Чернишова дає більш конкретні підстави для запитань. 2 липня 2025 року журналісти «Схем» повідомили, що 44 млн грн внесла Дар’я Бедя, директорка з маркетингу девелоперської групи DIM. У тому ж матеріалі зазначалося, що Криппа публічно оголосив про партнерство в групі в лютому 2025 року. Решту застави внесли дружина Чернишова та компанія «Форавто тор». [9]
Керуючий партнер DIM Олександр Насіковський заявив журналістам, що внесення застави з ним не узгоджували. Прес-служба Криппи згодом повідомила: про ситуацію він дізнався з журналістського запиту та запропонував провести службове розслідування. Його представники також заявили, що він не займається оперативним управлінням групою та не обізнаний про особисту діяльність окремих менеджерів. [9] [10]
Джерело 44 млн грн та обставини їх надання — суттєві питання. Однак посада платника не підтверджує належність грошей співвласнику бізнесу. Щоб стверджувати, що заставу фінансував Криппа, потрібні відомості про походження цієї суми, її передачу та відповідні доручення. У наведених публікаціях такого ланцюжка немає.
Редакційна оцінка цього епізоду проста: оголошене внутрішнє розслідування заслуговує на ґрунтовне продовження. Його результати могли б прояснити, чи використовувалися особисті кошти, позика або гроші третіх осіб, і чи мала компанія стосунок до платежу. При цьому внесення застави саме по собі є передбаченою процесуальною дією і не підтверджує існування політичної «каси».
«Інтер» і «Мідас»: чому сусідство сюжетів не доводить зв’язок
У публічній дискусії до імені Криппи додалися повідомлення про можливе придбання «Інтера» та обговорення записів, пов’язаних із Тимуром Міндичем. Однак «Інформатор» опублікував відповідь представників ARS Capital: переговори про придбання «Інтера» чи іншого українського телеканалу заперечувалися. Представники бізнесмена також заперечили будь-який зв’язок із обговореннями в опублікованих записах. Отже, включати телеканал до переліку підтверджених придбань Криппи на підставі цих повідомлень не можна. [11]
Розслідування «Мідас» має власну документальну базу. Наприклад, 16 лютого 2026 року НАБУ повідомило про підозру колишньому міністру енергетики та описало ймовірні механізми легалізації коштів із використанням іноземних структур. Однак цей прес-реліз не встановлює роль Криппи в описаній схемі. Його зміст не дозволяє автоматично пов’язати придбання бізнесмена з операціями, що розслідуються. [12]
Для версії про участь через нерухомість, ремонтні роботи або підрядників потрібні окремі докази: договори, відомості про замовників та бенефіціарів, розрахунки та процесуальні документи. Згадка однієї адреси або розмова третіх осіб про ймовірну угоду не замінюють цих даних.
Звідки взявся образ «таємної скарбнички»
Термін «гаманець Зеленського» — частина політичної та медійної інтерпретації історії Криппи. Зокрема, російське видання «Наша версія» у публікації від 31 травня 2026 року переказувало звинувачувальні оцінки Олександра Дубінського та розвивало версію про приховане політичне призначення капіталу бізнесмена. Така публікація підтверджує існування звинувачення, але не доводить його зміст. [13]
Ця версія має містити інформацію, яку можна перевірити. Якщо йдеться про приховане володіння активами, потрібні документи про бенефіціарів та розпорядження доходом. Якщо йдеться про фінансування політиків — підтверджені платежі та їхнє призначення. Якщо про виконання доручень — листування, свідчення або інші відомості, що піддаються перевірці. У доступних матеріалах, розглянутих для цієї статті, такого доказового масиву немає.
На думку редакції, головний недолік дискусії про «гаманці влади» — розрив між масштабом звинувачень і конкретністю наведених доказів. Через це за гучними визначеннями губиться питання про реальний контроль над капіталом: хто приймає рішення, отримує дохід і несе фінансові ризики. Відповідь на нього могла б як підтвердити прихований вплив, так і спростувати версію про чуже володіння.
Які відповіді справді змінили б ситуацію
Перший блок питань — походження інвестиційних коштів. Яка частина придбань оплачена з накопиченого прибутку, а яка — за рахунок кредитів та партнерських вкладень? Які компанії виступали платниками та які зобов’язання супроводжували угоди? Публічне пояснення з документами було б значно переконливішим, ніж загальна розповідь про успішні інвестиції.
Другий блок — економічні зв’язки з гральною галуззю. Що саме означало заявлене припинення інвестицій у 2016 році? Чи збереглися договірні відносини, частки, права на програмні продукти або виплати, що залежать від результатів роботи операторів? Ці питання вимагають точних визначень бізнесу та періоду перевірки.
Третій блок — фінансові посередники. Чи є задокументовані збіги між структурами, що обслуговують компанії Криппи, та учасниками розслідувань щодо нелегальних казино або «Хімпрому»? Відповідь має ґрунтуватися на реквізитах та операціях. Наразі наведені джерела таких збігів не встановлюють.
Четвертий блок — історія застави та публічні спростування. Чим завершилася заявлена перевірка в DIM? Які відомості підтверджують джерело походження коштів? Які документи дозволяють остаточно прояснити історію ймовірної зацікавленості в «Інтері»? Зіставлення відповідей із подальшими подіями дало б змогу оцінити конкретні заяви.
Позиція Kartel-khimprom.com
Масштаб капіталу Криппи та його присутність у помітних українських активах роблять питання щодо фінансування суспільно значущими. Історія із заставою за Чернишова додає конкретний епізод, що вимагає пояснення. Матеріали правоохоронців про «дропи» та «Хімпром» показують, чому дослідження платіжних посередників може бути важливим напрямком журналістської роботи.
Однак наявних джерел недостатньо, щоб оголосити Криппу «скарбником Зеленського», встановити спільний із «Хімпромом» фінансовий контур або приписати йому злочинне походження грошей. На думку редакції, переконливе розслідування має наблизити читача до власників рахунків, підстав платежів та фактичних бенефіціарів. Саме цих доказів слід домагатися — і саме на їхній основі оцінювати як звинувачення, так і публічні пояснення бізнесу.
Матеріал підготовлено редакцією Kartel-khimprom.com на основі відкритих джерел. Повідомлення правоохоронних органів наведено як позицію слідства; заяви бізнесмена та його представників — як їхню публічну позицію. Непідтверджені версії відокремлено від обставин, встановлених на підставі наведених джерел.
