Код 21061840 На шостій сторінці досьє про Олександра Поклада згадується кременчуцька компанія «Олтекс». У ЄДР вона має двох власників з рівними частками; у декларації народного депутата Юрія Шаповалова вона фігурує як орендодавець для члена сім’ї. Ще один код із того самого PDF-файлу, 24081894, веде вже до столичної структури «Київміськбуду». Ці записи дають змогу перевірити, які ділові та службові зв’язки описані в досьє. А ось питання щодо особистої ролі Поклада в «Хімпромі» вимагає зовсім іншого набору доказів. [1] [2] [3] [4]
Що це за досьє і як ми його перевіряли
На обкладинці 62-сторінкового PDF-файлу зазначено Molfar Intelligence Institute. Ми не знайшли у відкритому каталозі інституту публікації саме цього файлу, а за наданою копією не змогли встановити дату випуску та автора. У вересні 2026 року російські ЗМІ з посиланням на Василя Прозорова переказували схоже досьє. Це показує, як поширювалася версія, але не встановлює походження нашого файлу і не підтверджує його зміст. [5] [6]
У документі є кілька самостійних ліній: бізнес і нерухомість у Кременчуці, службові біографії людей з оточення Поклада, кадрові перетини в «Київміськбуді». У перших розділах є й серйозні звинувачення, зокрема щодо насильства та наркоторгівлі. Щоб перевірити їх, недостатньо збігу прізвищ і кодів підприємств. Ми зіставляли такі коди, дати та посади з ЄДР, деклараціями НАЗК, судовими документами та офіційними біографіями. Скріншоти нижче показують, звідки взяті зачіпки; висновки ґрунтуються на документах, знайдених окремо.
Олександр Поклад і «Олтекс»: реєстрація, власники та земля
Поклад розпочинав роботу в правоохоронних органах Полтавської області, а в СБУ, за даними «Енциклопедії сучасної України», служить з 2015 року. «Полтавщина» та енциклопедія відносять його участь в «Олтексі» до кінця 1990-х. При цьому дата реєстрації компанії в ЄДР — 13 лютого 1995 року. Відкрита картка не показує, хто брав участь у перших установчих зборах. «Полтавщина» пише, що Поклад вийшов зі складу учасників у 2002 році, а його мати отримала частку з 2011-го. Послідовність цих подій сама по собі не доводить прямої передачі частки від сина до матері. [1] [2] [7]
У виписці від 5 листопада 2026 року зазначено Зоя Поклад і Лідія Шаповалова — по 50%. За даними «Полтавщини», це матері Олександра Поклада та Юрія Шаповалова відповідно. Ще одна деталь показує, чому цифри з PDF-файлу не можна публікувати як актуальні: у досьє статутний капітал становить 11,9 млн грн, а у виписці — 13 266 800 грн. Коли та з яких підстав змінився капітал, з цього порівняння встановити неможливо. Розмір статутного капіталу також не показує походження грошей чи оборот компанії. [1] [2]
Земельний епізод вдалося простежити у справі № 2а-1670/3110/11. «Олтекс» оскаржував податкове повідомлення щодо орендної плати за комунальну землю. У 2015 році Вищий адміністративний суд України задовольнив касаційну скаргу компанії та скасував повідомлення. Судовий акт підтверджує наявність конкретного спору з податковою та його результат. Він не дає підстав вважати оренду каналом фінансування «Хімпрому». [8]
Юрій Шаповалов: де закінчується сімейний зв’язок і починається договірний
На сторінках 35–45 досьє автор переходить до бізнесу та оточення Шаповалова. Один із найконкретніших слідів — не в самому PDF-файлі, а в публічній декларації депутата: з 1 квітня 2023 року член його сім’ї задекларував оренду нежитлове приміщення площею 283 м² та частини сезонної торговельної площі площею 152 м². В обох записах власником вказано «Олтекс». Це підтверджує господарський зв’язок із компанією. З декларації неможливо встановити умови договору, ринковість ставки та участь Поклада в переговорах. [3]
Інша компанія з досьє — кременчуцьке ПП «ТОМС», код 13939747. У декларації за 2025 рік Шаповалов вказав частку 40% і назвав себе кінцевим бенефіціаром. Ці відомості збігаються з карткою ЄДР. Декларація також фіксує право користування майном іншого підприємства з досьє — ПП «Апілак». Кожен запис має своє значення: 40% у «ТОМС» — корпоративні права; користування об’єктом «Апілака» — запис про майно. Об’єднувати ці підприємства в єдину структуру Поклада без документів про володіння чи контроль немає підстав. [9] [10]
З Кременчука до Києва: Плужник, Телятник і Кушнір
Олександр Плужник Працював у Кременчуці, керував підрозділами з боротьби з організованою злочинністю в Полтавській області та Києві. З жовтня 2016-го по грудень 2019-го він був радником голови правління та президента «Київміськбуду» — це прямо зазначено в його біографії на сайті Київради. Документ підтверджує посаду та період роботи. З нього неможливо зробити висновок, хто рекомендував Плужника або які рішення він ухвалював щодо конкретних об’єктів. [11]
Руслан Телятник, депутат Полтавської облради VIII скликання, задекларував зарплату від дочірнього підприємства холдингу «Київтранспарксервіс 1». Історія ЄДР показує, що 16 липня 2026 року на посаді керівника його змінив Микола Федорченко. На сторінці 28 PDF наведено код підприємства та код холдингу-засновника. Обидві юридичні особи вдалося ідентифікувати незалежно. [12] [13] [4] [14]
На тій самій сторінці досьє описується участь Телятника у кременчуцькій компанії «Артемій Плюс». Актуальна картка компанії підтверджує її реєстрацію 29 липня 2005 року, а профіль — технічне обслуговування та ремонт автотранспорту. Вона не дозволяє відтворити повний склад учасників на кожну дату, зазначену в PDF. Для перевірки переходів часток потрібні історичні виписки та реєстраційні документи, особливо за 2005, 2009, 2012 та 2019 роки. [15]
Ігор Кушнір — ще одна фігура, яку досьє пов’язує з Кременчуком і Києвом. Його опублікована біографія підтверджує роботу в кременчуцьких «МіС» і «Житлоінвесті», потім посаду заступника міністра оборони та керівництво «Київміськбудом» з 2012 року. У грудні 2023 року він заявив про відставку. Таким чином, період роботи Плужника на посаді радника припадає на роки керівництва Кушніра. Київрада зазначала, що громаді належало 80% капіталу холдингу, і в 2023 році створила комісію для перевірки його діяльності. Підсумки перевірки, описані Києвом, стосувалися фінансового стану забудовника; вони не дають підстав переносити звинувачення з PDF на посадових осіб холдингу. [16] [17] [18] [19]
Що можна і чого не можна вивести з документів
| Що перевіряли | Що підтверджується | Чого бракує |
|---|---|---|
| «Олтекс» і родина Шаповалова | Частки зареєстрованих власників та задекларована оренда. [1] [3] | Договори та документи про управління, якщо перевіряти особисту роль Поклада. |
| Плужник і Телятник у структурах «Київміськбуду» | Посада радника та керівництво дочірнім підприємством. [11] [4] | Документи про те, хто запропонував призначення та хто ухвалював конкретні рішення. |
| Телятник і «Артемій Плюс» | Дата реєстрації, код та вид діяльності підприємства. [15] | Історичні виписки та документи про передачу часток. |
| Особиста роль Поклада в «Хімпромі» | Публічне кадрове рішення Поклада після початку слідчих дій. [20] [21] [22] | Документ, запис, що перевіряється, або платіж, які пов’язують його особисто з діями групи. |
«Карфаген»: окремий епізод і питання до керівництва СБУ
У 2023 році Поклад став заступником голови СБУ, а 17 липня 2026 року президент доручив йому тимчасово виконувати обов’язки голови служби. 4 листопада НАБУ та САП повідомили про нову групу в рамках операції «Карфаген». За версією слідства, її учасники платили правоохоронцям за захист незаконних бізнесів; у матеріалах згадуються шахрайські кол-центри, наркотики та інші епізоди. «Українська правда» у розборі записів назвала Андрія Осипова та Єгора Буркіна, також відомого як Єгор Левченко та «Мексиканець». [20] [23] [24] [25]
СБУ того ж дня повідомила, що Поклад звільнив з посад двох високопоставлених співробітників і заявив про співпрацю з НАБУ та САП. Їхніх імен служба не розкрила. Серед п’яти підозрюваних, яких НАБУ описало 5 листопада за посадами та ролями, посада Поклада не фігурує. Першого заступника начальника одного з департаментів СБУ ЗМІ ідентифікували як Сергія Дуку. Focus повідомило, що ВАКС обрав Володимиру Ценову утримання під вартою з альтернативою застави у 15 млн грн. За даними джерел «Слідства.Інфо», після обшуків у Антона Кравчука та Олександра Ковальчука обидва залишилися на посадах і не були затримані. Ці відомості не дають змоги підставити їхні імена замість двох неназваних співробітників. [21] [22] [23] [26] [27]
Які документи могли б змінити цей висновок
Досьє надає перевірені зачіпки щодо бізнесу та службових зв’язків, але в зіставлених матеріалах ми не знайшли документа про платіж Покладу, його доручення в інтересах «Хімпрому» або його участі в діяльності групи. У надісланому PDF-файлі не виявили прямого зв’язку з Буркіним під час пошуку за витягнутим текстом та розпізнаними сканами. OCR може пропустити ім’я; остаточний висновок про зв’язок не можна робити ані на основі збігу прізвищ, ані на основі результату пошуку у файлі. [20] [21]
У розслідуванні залишаються два напрямки. Щодо Кременчука та Києва потрібні історичні виписки, договори оренди та документи про призначення. Щодо СБУ — дата першого повідомлення керівництву про контакти співробітників, результати внутрішніх перевірок до обшуків та підстави кадрових рішень після них. Саме ці відомості дозволять перевірити, де закінчується відповідальність керівника за роботу відомства та чи є докази його особистих дій в інтересах групи.
Матеріал відображає відкриті дані станом на 5 листопада 2026 року. Публічна позиція СБУ наведена вище; окремі коментарі в рамках підготовки тексту не запитувалися. На цю тему: Що НАБУ розкрило в операції «Карфаген». [22]
