Онлайн-казино, шахрайський кол-центр і продавець заборонених товарів можуть мати абсолютно різні вивіски. Але всім, хто заробляє незаконно, необхідно отримати гроші та розпоряджатися ними. Тому за гучними назвами сайтів варто шукати фінансових посередників. Історія Максима Сигалова, якого ЗМІ пов’язують з обслуговуванням онлайн-казино, дозволяє поставити ширше питання: що відбувається, коли звичні перекази між людьми стають інфраструктурою тіньового бізнесу?
У цьому аналізі ми зіставили реєстраційні дані про компанії, повідомлення про розслідування та офіційні матеріали фінансової розвідки й поліції. Вони висвітлюють різні аспекти однієї теми: корпоративний бізнес у сфері платежів, претензії до його діяльності та використання платіжних інструментів злочинними угрупованнями.
За кнопкою «поповнити» стоїть окремий бізнес
Користувач бачить інтерфейс казино або інвестиційної платформи. Банк бачить переказ. Між ними може бути кілька організацій, що відповідають за прийом грошей, обробку операцій та виплати. Щоб розібратися в такій системі, недостатньо встановити власника сайту: потрібно з’ясувати, хто обслуговує розрахунки та хто насправді контролює учасників платіжного ланцюжка.
Для законного бізнесу це звичайна фінансова послуга. Претензії виникають там, де приховується реальний одержувач грошей, спотворюється призначення операції або обслуговуються завідомо незаконні платежі. Це різні обставини: ані належність до фінансового сектору, ані використання P2P самі по собі не є доказом злочину.
Максим Сигалов: три компанії та різні підстави для зв’язків
У публічних матеріалах про Максима Юрійовича Сигалова регулярно зустрічаються «Є-Пей» та «Даймонд Пей». Перевірка реєстру додає ще одну організацію — «Фаст-Пеймент». Об’єднувати їх в одну «платіжну систему» було б помилкою: відомості про роль підприємця розходяться.
| Компанія | ЄДРПОУ | Що відомо про зв’язки з Сигаловим |
|---|---|---|
| «Є-Пей» | 36495136 | Історія реєстру відображає його колишню участь як засновника та бенефіціара; згодом ці записи були видалені.[1] |
| «Фаст-Пеймент» | 39556285 | У картці YouControl станом на 14 жовтня 2026 року зазначений як керівник та кінцевий бенефіціар.[3] |
| «Даймонд Пей» | 40169405 | ЗМІ називають його фактичним власником. У перевіреній реєстраційній картці формальна структура інша.[2][5] |
«Є-Пей» зареєстрована у 2009 році. Історія змін містить імена Максима та Ігоря Сигалових; пізніше у структурі з’являється Кирило Михайлов. Це дозволяє простежити корпоративну історію, але не дає автоматичної відповіді на питання щодо збереження неформального впливу після зміни власників.[1]
«Фаст-Пеймент» зареєстрована в грудні 2014 року. Основний вид діяльності, зазначений у реєстраційній картці, — інші інформаційні послуги. Вказання Сигалова як її керівника та бенефіціара розширює уявлення про його ділові інтереси, однак не підтверджує участі цієї компанії в епізодах, описаних стосовно інших організацій.[3]
У «Даймонд Пей» учасником із 100-відсотковою часткою значиться «Даймонд Консалт», кінцевим бенефіціаром і директором — Анна Холод. Тому твердження про контроль з боку Сигалова залишається твердженням про фактичні відносини, яке слід перевіряти окремо від реєстру.[2][5]
Мільярдний дохід і відкликання ліцензії
Звітність «Даймонд Пей», наведена Opendatabot, показує виручку близько 2,10 млрд грн за 2024 рік та чистий збиток 259,48 млн грн. Це показники юридичної особи. Їх не можна називати особистим статком Сигалова, сумою відмитих коштів або збитками для держави.[2]
Більш суттєвим для оцінки ризиків є рішення регулятора. Згідно з повідомленням Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, 22 липня 2024 року НБУ відкликав ліцензію «Даймонд Пей» щодо фінансових платіжних послуг. Серед підстав названо недостовірні відомості в ліцензійних документах; під час ухвалення рішень враховувалися зв’язки власників істотної участі з Російською Федерацією. Ще 19 липня було скасовано реєстрацію компанії як непрямого учасника Visa та Mastercard.[4]
У повідомленні Сигалов не названий як той конкретний опосередкований власник, репутацію якого оцінював НБУ. Тому рішення регулятора підтверджує проблеми компанії, але не замінює доказів щодо дій кожної фізичної особи.
Що саме закидають платіжній інфраструктурі
«Антикор» у березні 2026 року повідомив про арешт майна Сигалова у рамках провадження №72022000400000003. За інформацією видання, розслідуються ймовірні порушення у сфері обслуговування азартних ігор, оподаткування та легалізації майна. У публікації описано підміну призначення платежів, використання рахунків підставних осіб та спроби продовжити розрахунки після введення обмежень.[5]
Там же наведено оцінки заниження доходів «Є-Пей» за 2021–2022 роки на 21,8 млрд грн та несплати податку на прибуток на 3,9 млрд грн. Це суми з повідомлення про версію слідства. У рамках даного аналізу повний текст ухвали про арешт особистого майна Сигалова не отримано, а вирок, що набрав чинності, щодо цих епізодів не встановлено.[5]
Окреме розслідування діяльності «Даймонд Пей» опублікувало видання 368.media. У публікації від 5 червня 2025 року згадується інша справа — №72024001500000001. Згідно з викладеною версією слідства, вимоги щодо оплати послуг та судові стягнення могли використовуватися для переміщення арештованих коштів. Видання згадувало про відносини з операторами Cosmolot та VBET, а також про перекази, зупинені банками.[7]
Питання тут виходить за межі працездатності окремого сайту: що відбувається з уже прийнятими грошима після блокування і на якій підставі вони надходять іншим одержувачам? Відповідь вимагає договорів і банківських документів. Сама наявність господарського спору ще не доводить його фіктивності.
Пунін і Примаков: зустріч, про яку написало УНІАН
9 вересня 2026 року УНІАН повідомило про відео з ресторану на Лазурному Березі, на якому видання впізнало Максима Сигалова, Дмитра Пуніна та депутата Дніпровської міськради Каміля Примакова. Журналісти виклали можливий зв’язок цієї зустрічі з розвитком схем обслуговування казино, посилаючись на джерела.[6]
Матеріал цікавий у контексті ділових контактів Сигалова. Однак відеозапис спільного відпочинку не розкриває змісту переговорів. Використати його як доказ конкретної угоди можна лише за наявності додаткових матеріалів: листування, договорів, платежів або свідчень, які можна перевірити.
Детальніше про Дмитра Пуніна — у досьє:
P2P — це спосіб розрахунку, а не назва злочинної організації
У розмовах про тіньові платежі під P2P часто об’єднують два різних явища. Перше — перекази між фізичними особами, зокрема з картки на картку. Друге — обмін криптоактивами між користувачами, під час якого звичайний банківський переказ може бути частиною розрахунку за цифровий актив. Їх необхідно розрізняти під час аналізу конкретної операції.
Ні переказ знайомому, ні сама купівля криптоактиву не перетворюють учасника на злочинця. Ключові питання інші: звідки надійшли гроші, кому вони призначені, хто керує рахунком і чи відповідає опис операції її справжньому змісту.
Особливу роль тут відіграють «дропи», або грошові мули: особи, через рахунки яких переміщуються чужі злочинні доходи. ФБР зазначає, що такі посередники можуть діяти свідомо або бути обдуреними; їх використовують для отримання доходів від інтернет-шахрайства, наркотрафіку та інших злочинів. Завдання посередницьких ланок — збільшити відстань між джерелом грошей та організатором.[11]
Не тільки букмекери: що підтверджує фінансова розвідка
Тіньові платіжні мережі дійсно працюють поза межами азартних ігор. Це підтверджується офіційними матеріалами. Однак наведені нижче приклади не визнані клієнтами Сигалова або його компаній.
23 вересня 2025 року Держфінмоніторинг України повідомив про передачу правоохоронцям 32 матеріалів, що стосуються понад двох тисяч фізичних осіб. Відомство описало операції майже на 6 млрд грн через 4,5 тисячі рахунків у 39 банках. Ці цифри стосуються сукупності виявлених схем, а не одного підприємця.[9]
В одному з епізодів фігурували 173 особи та 482 рахунки в 16 фінансових установах. За повідомленням відомства, кошти, зокрема отримані шахрайським шляхом та через онлайн-казино на заборонених ресурсах, конвертувалися із застосуванням криптовалют. Обсяг оцінювався у 474 млн грн.[9]
Цей приклад важливий саме завдяки поєднанню джерел грошей. Він показує, чому досліджувати платіжну мережу лише як сервіс для казино недостатньо: в одній перевірці можуть перетинатися різні види ймовірних злочинних доходів. При цьому він не дає підстав стверджувати, що будь-який P2P-сервіс приймає гроші від усіх злочинних галузей.
Дніпро: кол-центри, фіктивні виграші та криптовалюта
Найсвіжіший приклад опубліковано Національною поліцією 1 жовтня 2026 року. За версією слідства, дніпровські кол-центри розсилали повідомлення про неіснуючі виграші, а гроші потерпілих надходили на рахунки підставних осіб. Потім кошти переводили в готівку або конвертували у криптовалюту через P2P-операції. Поліція повідомила про 21 обшук.[10]
Тут слово «виграш» було частиною обману, а не доказом реальної гри в казино. Джерело доходу — ймовірне шахрайство, а платіжні інструменти — банківські рахунки та криптообмін. Це наочно показує, як схожі способи розрахунків можуть слугувати для абсолютно різних протиправних дій.
В офіційному повідомленні Сігалова не згадано. Цей епізод наведено як приклад механізму тіньових розрахунків, а не як додаткове звинувачення на його адресу.
Загальна інфраструктура для різних шахрайських схем
МВС України пов’язує використання реквізитів «дропів» із шахрайством, відмиванням грошей та наркотрафіком. У повідомленні від 3 січня 2026 року наводиться оцінка кіберполіції: такі реквізити застосовувалися приблизно в 70% зафіксованих випадків кібершахрайства. Це оцінка за зареєстрованими випадками, а не частка незаконних операцій серед усіх банківських переказів.[12]
На міжнародному рівні є ще більш точне спостереження. Британський регулятор FCA у огляді від 23 вересня 2026 року вказав, що деякі рахунки використовувалися повторно та для різних видів шахрайства. За оцінкою регулятора, це свідчить про стійку злочинну інфраструктуру, а не лише про окремі випадкові зловживання.[13]
Саме так слід розуміти розмову про платіжне обслуговування «чорнушників»: не як звинувачення всієї технології P2P, а як проблему, що підлягає перевірці, щодо посередників, які допомагають переміщувати доходи різних незаконних сервісів. Довести зв’язок конкретного посередника з конкретним злочином можна лише на підставі даних відповідних операцій.
Чому «гроші проходили через компанію» — це ще не повна відповідь
При аналізі бізнесу Сигалова особливо важливо розрізняти оборот, комісійний дохід, прибуток і передбачувані збитки. Для платіжної організації це не взаємозамінні поняття. Якщо через компанію пройшли кошти клієнтів, це ще не означає, що вся сума стала її виручкою або доходом власника.
Показовим є окремий адміністративний спір «Є-Пей» з податковим органом, №160/2406/20, про штраф у розмірі 229,44 млн грн. В опублікованому судовому тексті відображено позицію компанії щодо різниці між сумою переказів та отриманою комісією. 13 січня 2025 року Верховний Суд скасував ухвалу апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд.[8]
Ця суперечка не є відповіддю на всі претензії до бізнесу. Але вона показує, чому гучну суму потрібно супроводжувати її точним змістом і процесуальним статусом. Інакше читач отримає вражаючу цифру замість пояснення.
Які питання залишаються щодо бізнесу Сигалова
Публікації про Сигалова заслуговують на увагу насамперед через ймовірну роль платіжних посередників та масштаб пов’язаних з ними операцій. Для подальшої перевірки важливими є такі конкретні питання:
- Які документи підтверджують фактичний контроль Сигалова над «Даймонд Пей» у періоди, про які пишуть ЗМІ?
- Які оператори укладали договори з платіжними компаніями і хто перевіряв законність їхньої діяльності?
- Що відбувалося з розрахунками після введення обмежень та відкликання ліцензії?
- Чи виявлялися серед клієнтів або одержувачів коштів шахрайські сервіси поза сферою азартних ігор?
- Які судові рішення діють зараз і які результати їх оскарження?
- Як сам Сигалов і представники компаній пояснюють опубліковані претензії?
Останнє питання залишається відкритим: серед вивчених матеріалів не знайдено особистої відповіді підприємця на перелічені звинувачення. Запит від імені редакції в рамках підготовки цього тексту не надсилався.
Історія Сигалова показує, де необхідно продовжувати перевірку: у відносинах між власниками, платіжними компаніями та реальними одержувачами грошей. Офіційні матеріали про «дропи» водночас підтверджують ширшу проблему — ті самі фінансові інструменти використовуються далеко за межами букмекерського ринку. Встановити, де саме ці історії перетинаються, мають допомогти документи та рух коштів.
Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел станом на 15 жовтня 2026 року. Твердження ЗМІ щодо ймовірних злочинів наведено з посиланням на джерела; вина конкретної особи встановлюється судом.
